
Дмитро Сівков
31 березня 2024 року в селищі Зідьки Зміївської громади попрощалися з Дмитром Сівковим — військовослужбовцем, який віддав життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України
Народився Дмитро Сівков 19 червня 1996 року в Андріївці Балаклійського (а нині — Ізюмського) району.
Закінчив місцеву школу №2, потім навчався в залізничному ліцеї Харкова, здобув професію помічника машиніста електровоза. Працював у депо Основа, звідти й був призваний на строкову службу — з 2016 по 2017 проходив її у 93-му Мостиському прикордонному загоні Львівської області.
У 2020 році оселився в селищі Зідьки Зміївської громади.
24 лютого 2022 року Росія напала на Україну. А вже 25 лютого 2022 року Дмитро Сівков був мобілізований на захист України.
Спочатку служив у в/ч А1352. Під час деокупації Куп'янського району разом з підрозділом «Кракен» брав участь у звільненні села Кислівка.
З 22 червня 2023 року служив був старшим водієм 2-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти 225-го штурмового батальйону 115-ї окремої механізованої бригади.
12 лютого 2024 року в районі населеного пункту Південне Донецької області зазнав мінно-вибухового поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Помер 24 березня 2024 у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім І.І. Мечникова внаслідок отриманих травм.
Похований 31 березня 2024 року на Зідьках.
Вічна пам’ять і вічна слава герою, який тепер і назавжди — наш земляк!
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз