Редакція «Вістей Зміївщини» прийняла гендерну політику медіа

Ми вже писали раніше, що пишаємося своїми досягненнями: за загальноукраїнським моніторингом рівня гендерної чутливості медіа, який проводила мережа пресклубів України у межах проєкту Волинського прес-клубу за підтримки Медійної програми в Україні, Internews, наша газета «Вісті Зміївщини» посіла перше місце в Харківській області серед регіональних друкованих видань (колишніх «районок»), матеріали яких підлягали аналізу.

Однак це ще не все: газета «Вісті Зміївщини» намагається йти у ногу із часом і в іншому: на днях всією редакцією ми підписали документ щодо гендерної складової редакційної політики медіа.

Шлях формування гендерної чутливості — це, зокрема, дотримання принципу гендерної збалансованості в журналістських матеріалах, уникнення стереотипного і сексистського контенту. Гендерна збалансованість — усунення статевої ієрархії в суспільстві, коли одна стать — чільна, а інша — підлегла, пише сайт Освіта.UA. Від ієрархії страждають обидві статі: жінка не може повною мірою реалізувати свій потенціал як особистість, чоловік змушений усе життя бути на межі, доводячи, що він найсильніший, найрозумніший, найхоробріший, що він далекий від емоцій і «слабостей». Домінування однієї статі над іншою постійно спричиняє такі явні порушення прав людини, як насильство.

Про що йдеться у нашому новому редакційному документі? У ньому, зокрема, йдеться про внутрішньоредакційну поведінку (у нас є неприпустимим ставлення до колег-жінок як до обслуговуючого персоналу; харасмент (сексуальні домагання); психологічний тиск, вербальна зневага, приниження за ознакою статі / гендерною ознакою; сексистські жарти й анекдоти; перешкоджання в роботі, стигматизація за ознакою статі; підбурювання до ворожнечі, насилля тощо).

У професійній діяльності журналістки та журналісти «Вістей» відтепер дотримуються гендерного балансу при підготовці матеріалів: рівною мірою пишуть/розповідають про чоловіків і жінок, звертаються за коментарем/експертною думкою як до чоловіків, так і до жінок із різних тематик;

- не використовують і не поширюють стереотипних образів фемінності та маскулінності щодо жінок і чоловіків та дискримінаційного, сексистського контенту (як текстового, так і візуального); двозначні висловлювання, непристойні натяки на поведінкові «особливості» є неприпустимими;

- не продукують контенту (як текстового, так і візуального), який сприяє сексуалізації та об’єктивації жінок; сприяють видимості жінок у політичній, економічній, воєнній та інших сферах, які стереотипно вважаються чоловічими, а також  видимості чоловіків у сферах, які стереотипно вважаються жіночими, — сфера розваг, моди, освіти, піклування про дітей та сім’ю тощо;

- при висвітленні різноманітних суспільно-політичних тем, професійних здобутків (успіхів) жінок не акцентують уваги на їх зовнішності (одяг, зачіска, макіяж, аксесуари тощо), не запитують, чи є в них час на сім’ю, господарство тощо;

- уникають засудження, оціночних суджень щодо життєвого вибору жінок і чоловіків;

- уникають віктимізації (переведення відповідальності і вини за скоєне насильство на постраждалу особу, наприклад, щодо тих, хто постраждали від торгівлі людьми, домашнього чи сексуального насильства, опинилися у сфері проституції та ін.), а також не створюють на цих темах сенсацій;

- не акцентують увагу на расовій приналежності, громадянстві, соціальному статусі жінок і чоловіків; в опитуваннях завжди дотримуються гендерного балансу (стежать, аби чоловіки та жінки різного соціального статусу і віку були представлені однаковою мірою); використовують фемінтиви на позначення професій, посад, видів діяльності, зайнятості жінок; систематично висвітлюють питання гендерної дискримінації в побуті / сім’ї, діловій сфері, бізнесі, при здобутті професії, працевлаштуванні та оплаті праці, побудові кар’єри, участі у воєнних діях, участі в громадсько-політичному житті тощо.

Редакція наша загалом: вітає і сприяє підвищенню рівня компетентності своїх працівників/працівниць з гендерної тематики; вагітним, батькам (і жінкам, і чоловікам), у яких є малі діти, забезпечує гнучкий графік роботи; забезпечує всім працівникам і працівницям рівні умови для навчання та кар’єрного зростання; не ділить теми майбутніх матеріалів (а отже – і завдання) на «жіночі» та «чоловічі», тим самим не підтримує стереотипи і дає можливість всебічного розвитку та реалізації своїх співробітників і співробітниць; забезпечує необхідні умови для комфортної роботи та рівну оплату праці та для жінок і чоловіків.

До речі, подібні політики (принаймні, щодо поводження в колективі) — непоганий приклад для багатьох організацій. Що саме дає він нам та участь у формуванні гендерночутливого простору? На питання прекрасно відповіли в Посібнику з гендерної чутливості медіа, виданого Волинським прес-клубом: це потрібно, щоб допомогти всім розібратися з певними явищами, на які ви могли ніколи не звертати уваги, проте які є важливими для нашої аудиторії – як для жінок, так і для чоловіків. Ми хочемо показати, що гендерна складова наявна в усіх сферах життя суспільства, а її врахування при створенні журналістських матеріалів — не чиясь забаганка, а «правило хорошого тону», ознака недискримінаційного світосприйняття і дотримання професійних стандартів журналістики. Водночас ми зможемо краще орієнтуватися у світі, що постійно змінюється. Відчувати співпричетність до глобальної справи подолання дискримінації. Виділитися серед інших своєю професійною майстерністю, стати «особливими». Розширити аудиторію своїх матеріалів. Знайти нові підказки для матеріалів і сюжетів, «бачити» новину там, де її не бачать колеги. Досягнути більшої об’єктивності. Мати можливість запропонувати рекламодавцям унікальну платформу для реклами. Налагодити партнерські стосунки в редакції. Та ще багато чого, що стане в нагоді нам як професіоналам, а вам – як читачам сучасного видання і членам того суспільства, яке намагається жити за недискримінаційними нормами.

Отак ми зробили черговий крок до формування гендерночутливого медіапростору України. Продовжу словами керівниці проєкту Богдани Стельмах: «Безумовно, ми свідомі того, що будь-які зміни в суспільстві загалом і в медіа зокрема не відбуваються одномоментно, що на все потрібен певний час. Однак ми так само свідомі того, що починати потрібно вже й зараз, якщо хочемо мати професійну журналістику і жити в дружньому до всіх середовищі».

Т.БЄЛЯВЦЕВА.