Жінка, яка знає все про наш Донець

11.01.2021 у 15:28 1 352

Сьогодні — розповідь про спостерігачка гідрометеорологічного поста в Змієві Наталію Леонову

Жінка, яка знає все про наш Донець

Ми всі спостерігаємо за Дінцем час від часу, особливо, коли прийшла літня спека і пора бігти на пляж. А там — води, здається, вже не так, як минулого року…

А хтозна, як саме було минулого року? І позаминулого, і позапоза-минулого року?  А чи 40 років тому було так же, чи ні? І чи буде повінь після цієї зими? Чи була-буде посуха, і скільки штормів прогриміло над містом, наприклад, у 1965 році?

Чи буде замокання посівів та скільки циклів розморожування-заморожування переживе цієї зими нова асфальтована дорога? Або наскільки дощовим було в Змієві літо-1979, літо-2017 та як це відобразиться на нас зараз? Про все це, виявляється, знає і повідомляє невеличка спеціальна гідрометеорологічна служба (точніше — пост), яка уже багато років існує в нашому місті – в особі однієї людини. Жінки. Чому так?

Жінки в нас часто — там, де треба особливої уважності, системності, акуратності, і за зовсім невеликі кошти… Отак завжди на цій роботі (від самого початку існування посту з 1961 року) працювали саме жінки: зараз тут — Наталія Леонова, а колись (і це були довгі 44 роки!) працювала бабуня її чоловіка Віра Петрівна Леонова, до неї (до 1961 року) — зміївчанка на прізвище Сисоєва...

От у кого з нас серед двору височіє залізний вимірювач опадів, за хатою – відпочиває важкий старий залізний човен для вимірів, а по всьому городу стоять плашки для вимірювання снігу? У Наталії – стоять і працюють щодня. Ще у неї вдома я побачила цікаві й абсолютно раритетні (антикварними їх теж можна назвати) прилади. З нею ми ходили на річку вимірювати рівень і температуру води (а у нас не маловодність, а зневоднення повне, виявляється, це вона як спеціалістка мені зізналася).

Так я дізналася, для чого добудували старий напівмісточок на Дінці (там Наталія, а колись — бабуся її чоловіка — робить щоденні заміри, а ви з дитинства теж ставили собі питання, для чого потрібний цей дивний металевий вузький причал?).

Наталія за чаєм розказала мені більше про свою роботу: чим вона їй подобається, чим може бути корисна суспільству і як вона її знайшла - цю потрібну, але не всім помітну щоденну працю.

- Наталіє, ваша служба так довго і ретельно збирає інформацію про стан річки Донець, і при цьому про неї у Змієві знають так мало людей. Як точно називається ваша посада і ваша установа?

- Моя посада — спостерігачка гідрометеорологічного поста Зміїв. Установа — Харківський регіональний центр з гідрометеорології, знаходиться він у місті Харкові. Дані ми передаємо туди, а звідти вони, певне, ще надходять до Києва, де обліковуються в архіви.

- Яка освіта має бути для роботи? І який графік роботи? Який стаж маєте? Чи проходите якесь тестування, перенавчання, сертифікацію?

- Так, щорічно відбувається тестування — задля поновлення знань. Стаж моєї роботи на цій посаді — 3 роки. Освіта, в принципі, не має значення, але у мене є вища: ХПІ. Робота — 365 днів на рік, відпустка — згідно з чинним законодавством.

- Чому саме ця професія? І ще — я так зрозуміла, що для цієї роботи треба жити поряд із річкою? Адже ви буваєте коло неї досить часто?

- Жити поряд із річкою — обов’язкова передумова для роботи. Тому що збирати дані потрібно щодня. Ця робота сама мене знайшла. Бабуся мого чоловіка, Віра Петрівна Леонова, пропрацювала 44 роки на цій посаді.

- Чоловік допомагає вам? Тут, я бачу, потрібна почасти фізична сила, наприклад, доволокти цього важкого човна на річку?

- Володимир не просто допомагає, а й іноді робить найнеобхідніше — і у нього все виходить чудово, він дуже багато часу провів зі своєю бабусею, і вже майже на інтуїтивному рівні відчуває, що і як правильно потрібно робити. Човна треба волокти на річку, як ви кажете, тричі на місяць — для вимірів на місці (об’єму води, швидкості течії коло дна та на поверхні). Коли я роблю ці виміри, через річку потрібно ще протягти спеціальний трос із прапорцями (тут я відкрила для себе таємницю дитинства, для чого саме на протилежному боці Дінця укопано велику трубу — за неї ж метеорологи зачіпляють трос! — від Авт.), через цей трос буває багато смішних і трохи небезпечних історій – так, влітку, коли байдарочників багато, весь час треба кричати: «Обережно, тут трос через річку!»

- Чи пов’язані ви якось із базою гідрометеорологічного технікуму (знаходиться неподалік посту)?

- Ми всі знайомі між собою — я і викладачі, студенти іноді, спілкуємось, але напряму не пов’язані. Хіба що спільною професією.

- Чим саме вам подобається ця робота та які безпосередні постійні обов’язки на роботі ви маєте?

- У першу чергу люблю те, що це — робота на природі. У мої обов'язки спостерігачки входить щоденний нагляд за рівнем річки, температурою води, повітрям, опадами. Також ведення документації та кодування отриманих даних і їхня передача. Ще кожні 10 днів вимірюється витрата води в річці (вимірювання кількості метрів кубічних води в секунду, які приходять через перетин річки), додатково при зміні рівня води на 20 см за 8 годин. У зимовий період додається вимірювання глибини та щільності снігового покриву (запас води в снігу), його треба проводити кожні 5 днів. Усі ці дані систематизую, документую, кодую і передаю в Центр. І так — систематично.

- Тож як саме проходить робочий день?

- До 8.00 години ранку - вимір рівня, температури води і температури повітря і кількість опадів, а так само в зимовий період рівня снігового покриву і стану річки (забереги, льодохід, льодостав тощо). О 8.00 ранку — передача оброблених і закодованих даних. Робота з документацією. Періодично вимір розходу води (по 4 години), щільності снігу (по 2 години). О 20.00 - вечірній вимір рівня, температури води і температури повітря і кількість опадів та запис даних в документи.

- Що має вас насторожити, наприклад, при вимірі опадів?

- Якщо рівень опадів підвищився в контрольний проміжок (менш ніж 12 годин від початку дощу) на 40 см (є така спеціальна мензурка для вимірювання) — ми робимо штормове попередження.

- Що знаходиться на вашому балансі (матеріальнотехнічна база) та чого б хотілося мати в арсеналі?

- На балансі: човен, устаткування виробництва СРСР 1960-1970 років. На жаль, в Україні не виробляють гідрометеорологічного обладнання. А було б цікаво його мати. Усе устаткування в нашому арсеналі — механічне.

- Те, що Донець останні роки впав за рівнем мінімум на 1,5 метра – це ані для кого не секрет. На око навіть — Донець не просто маловодний: такого системного і глибокого зневоднення, як зараз, наша річка не пам’ятає за всі часи спостережень. Останній раз, відповідно до спостережень, трохи схожа ситуація (буквально один рік) складалася десь на початку 70-х. Якщо давати аналіз стану річки Донець — яка картина на сьогодні?

- Раніше (ще за СРСР) спостерігач поста вів хімічний аналіз води і донних опадів (екологічний портрет річки), зараз це прибрали і прибрали те обладнання з балансу. Тому зараз спостерігач може оцінювати стан річки візуально. Згідно з даними гідрометцентру, такий рівень річки востаннє спостерігався понад 30 років тому. Також зараз відбувається заростання, як наслідок — обміління річки.

- Чи варто очікувати паводку цього року?

- Річка — це стихія непередбачувана. Буде сніг — буде паводок. Поки що рівень річки значно нижчий за звичайний на цей час.

- Які показники по річці можуть бути цікаві зміївчанам?

- Мені здається, що багато чого, зокрема — зміїв чанам може бути цікава щоденна температура води в річці. Повноводність, чистота її.

- Чи друкується десь ця інформація з вашої роботи? Для чого вона? Де використовується?

- У відкритих джерелах пряму інформацію не знайти. Вона використовується переважно для розрахунку запасів води (а це значить – запаси води для нашого з вами використання, у тому числі питної, для господарських потреб — від Авт.) у водосховищах заплави Сіверський Донець, а також для використання керівництвом Зміївського району щодо прогнозування загроз і наслідків паводків.

- Скажіть, будь ласка, що дуже незвичайного робить людина вашої професії, чого не робить в іншій? Та що ви побажаєте людям, про інтереси яких турбуєтесь двічі на день, безперервно?

- Я взагалі вважаю, що моя професія — унікальна. Усе в ній незвичайне для багатьох людей. Усім зміївчанам я бажаю здоров'я та миру! А погоди, як відомо, поганої не буває — головне вчасна поінформованість та настрій!

­­­­

Тож у чому полягає обов’язок такої спеціалістки? Щодня ретельно зібрати інформацію, прорахувати за формулами і передати її на Харків (а звідти вона пізніше направляється до Києва). Щоб виміряти сніжний покрив — треба вийти за будь-якої погоди і зняти показання приладу, щоб виміряти щільність снігу і його об’єми — пройти спеціальну стометрівочку на кручі. У дощ і сніг — заміряти рівень опадів, тричі на місяць узяти човна і вийти на воду заміряти швидкість течії води.

Крім того, багато хто з нас цікавиться зараз — наскільки річка чиста, який маємо загальний запас питної води? (А з питною справді біда, а вона ж усюди зв’язана в одну мережу — річки, підземні води, водосховища).

Тисячі, сотні тисяч фактів про погоду зібрано за десятки років на цьому посту працівницями (а скільки їх, таких постів, уздовж річок нашої Батьківщини?). На їхній основі відбувається певна господарська діяльність, здійснюється прогнозування стихійних явищ у нашому та інших регіонах (адже річка – наше спільне з іншими територіями багатство). Їхня робота — давати інформацію, яка дає впевненість і безпеку.

Спостерігати-записуватирахувати-передавати кожного дня — от ніби турбота нескладна. Однак цю, ніби на перший погляд непомітну, але таку потрібну суспільству роботу працелюбних, ретельних (а  там треба неабияку працелюбність та акуратність, повірте!) жінок я постаралася зробити помітною. Сподіваюся, в мене вийшло, і тепер кожного разу на пляжі на Дінці або читаючи прогноз погоди в телефоні, ви згадуватимете із вдячністю роботу таких жінок, які щодня збирають для вас малопомітні факти про навколишнє середовище. Роблять життя кожного з нас і зручнішим, і безпечнішим.

ДОВІДКОВО. Український гідрометеорологічний центр Державної Служби України з надзвичайних ситуацій (далі — УкрГМЦ) є неприбутковою організацією, підпорядковується і належить до сфери управління ДСНС. І, хоча сектор гендерної рівності апарату ДСНС і забезпечує реалізацію ґендерної політики в системі ДСНС задля досягнення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків в системі цивільного захисту й займається багатьма іншими корисними справами в галузі гендерних питань – як і в багатьох інших галузях (освіта, наприклад, та медицина), навіть у структурі Українського гідрометеорологічного центру на високих керівних посадах працює більше чоловіків (судячи з інформації з офіційного сайту щодо керівників структурних підрозділів – лише тут співвідношення 17 жінок до 24 чоловіків за даними meteo.gov.ua). Однією із причин є невисока зарплатня, яка у середньому по галузі становить 11 тисяч 797 гривень, повідомляє ua.trud.com. А на посадах нижче, як-от спостерігач, вона часто мінімальна.

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським пресклубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і Виконується Міжнародною організацією Internews.

Т.БЄЛЯВЦЕВА


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини