Хочете значних покращень у місті або селі? Спробуйте бюджет участі

16.10.2020 у 15:06 227

 

Що таке бюджет участі? Хто такі ініціатори проєктів бюджету участі, хто може ними стати? З якого віку можна брати участь в голосуванні? Давайте розбиратися

Хочете значних покращень у місті або селі? Спробуйте бюджет участі

 

В інтернеті, у фейсбуці, у місцевих групах типу «Підслухано: Зміїв», «Зміїв. Реалії» «Зміївський район» та інших, де спілкуються та висловлюються тисячі людей, вже давно практикується такий досвід: хтось із ініціаторів діалогу вносить на розсуд публіки думку: «а що б ви запропонували для покращення життя, наприклад, у нашому місті? Чи селі? Чи районі?». За тижні-місяці дискусії (кожна з яких, до речі, може абсолютно претендувати на керівництво до дії у передвиборчих програмах  кандидатів у депутати різних рівнів чи на додатки до формування місцевих бюджетів) у коментарях набираються десятки цікавих пропозицій. Які, на жаль, найчастіше ані до чого корисного переважно не призводять. А могли б!

Досвід уже багатьох міст, сіл та регіонів свідчить: якби ці питання та пропозиції пройшли б процедуру голосування та претендували б на розподіл коштів через бюджет участі, багато з них мали б шанси втілитися в життя і, можливо, суттєво покращити наше сьогодення.

Тож, що таке бюджет участі? Хто такі ініціатори проєктів бюджету участі, хто може ними стати? З якого віку можна брати участь в голосуванні щодо бюджету участі?

Про це та багато іншого йшла мова на цікавому заході, який нещодавно зібрав у ХАБ_ІДЕЙ (у Змієві, в районі автовокзалу) людей різних професій і віку, в тому числі і представників органів місцевого самоврядування. Усі ці люди прийшли дізнатись більше про найактуальніший і дуже корисний для розвитку громади інструмент прямої демократії. А ще — про поки що нові для нашого району можливості активної участі кожного в житті громади. Адже день за днем рідне мiсто/село/ОТГ може змінюватись на краще. Завдяки тобi.

 

Бюджет участі — що воно таке й звідки прийшло?

 

Бюджет участі — демократичний процес. Він надає можливість кожному жителю брати участь в розподілі коштів місцевого бюджету через створення проєктів для покращення міста/ОТГ та/або голосування за них. І водночас — інструмент громадської участі. Так називають методи, які дозволяють активному українцю впливати на прийняття рішень, наприклад, у своїй же громаді — міській, сільській, районній. Серед їхньої значної кількості можна упевнено виділили найпопулярніші інструменти: місцеву ініціативу; збори громадян за місцем проживання; громадські слухання; електронну петицію.

Бюджет участі можна вважати одним з найуспішніших інструментів на сьогодні. Офіційно його визначення звучить так: «Партиципаторний бюджет (він же — бюджет участі) — демократичний процес, який передбачає надання громадянам (зокрема тим, які, формально не мають громадянства) права розподілу частини коштів з міського бюджету або іншого бюджету, який їх стосується (це — інформація від проєкту «Партнерство для розвитку міст»).

А простими словами — це коли окремий громадянин, житель громади, наприклад, вносить свою ідею на розгляд громади через інтернет чи через газету, чи телебачення, чи іншими шляхами. Його ідея попередньо проходить відбір спеціально комісією, як і ідеї інших людей, а потім — процедуру голосування. І нарешті, та пропозиція (ідея), яка отримала найбільше голосів при голосуванні звичайних людей, отримує фінансову підтримку з громадського бюджету, на що щороку передбачені кошти, та втілюється в життя. Це — як вибори. Але голосувати йдеш не за людину, а за ідею чи пропозицію, напряму.

Процес виникнення ідеї бюджету участі та її поширення був десь таким: 1989-1997 роки — виникнення моделі партиципаторного бюджету в місті Порту-Алегрі та інших містах Бразилії (мери міст задумались, що їм робити з так званими фавелами — «міськими хащами», як задіяти до активності більше громадян і об’єднати їх заради певних ідей, і у них вийшло). 1997-2000 — поширення ідеї партиципаторного бюджету у Латинській Америці. З 2000 року ідея досягла країн Північної Америки, Європи, Африки, Азії та Австралії, така практика залучення мешканців стає повсюдною (більше 1500 міст у світі), з 2011 року — у Польщі бюджет участі розпочався у місті Сопоті, і зараз мешканці понад 200 польських міст беруть участь у формуванні частини міських бюджетів через подачу своїх проєктів, з 2015 року бюджет участі запрацював в Україні. І вже є певні результати, звітують спеціалісти та пересічні громадяни.

 

Що по Україні на сьогодні?

 

Рух бюджету участі українські міста підхопили невдовзі після Революції Гідності – 2015 року. «Енергія активістів, - пише «Українська правда», - створила потужний запит на зміни, і муніципалітети взялися опановувати нову практику: передавати рішення про використання частини коштів бюджету городянам. Громадяни пропонують проєкти, що хочуть бачити в місті. Далі ідеї переходять до етапу загальноміського голосування — містяни вирішують, які з проєктів найпотрібніші. У більшості міст та громад превалює електронне голосування. Понад 84% громадян, що голосували за проєкти, робили це онлайн. Лідери голосування отримують фінансування з бюджету — місто втілює проєкти та звітує про це. Мова йде про кошти з бюджету, наші податки, тому усі етапи потребують оптимізації, перевірки і пильного контролю».

За час роботи бюджету участі великі та малі міста України вже втілили понад 1000 ініціатив мешканців із майже 3-х тисяч підтриманих проєктів. Авторами ідей стають інженери та підприємці, школярі та пенсіонери, багаті і не дуже багаті громадяни, працюючі та безробітні, службовці та митці. Є розподіл на великі та малі проєкти за кошторисом. Однак загалом середній бюджет пропонованих проєктів по Україні складає близько 180 тисяч гривень.

 

По області: Чугуїв — місто прогресивне

 

Інформацією щодо процесу впровадження бюджету участі на заході у ХАБі поділилися декілька лекторів, але особливо хотілося б зупинитись на тих фактах, що їх надав Іван Чубукін — колишній працівник Чугуївської міської ради (яка перша запровадила бюджет участі в області), керівник програми суспільного розвитку Української академії лідерства (Харків); член координаційної ради громадського бюджету Чугуєва і керівник школи громадського бюджету цього ж міста.

Чому Чугуїв показовий? Просто на мить зупинюсь на такому факті: на початку цього року за рейтингом «ТОП-200 кращих громад України» потрапило 3 міста та 3 ОТГ Харківщини. Серед них лідирує з великим відривом Чугуїв (39 місце загалом по Україні – в інших переможців місця від 130-го). Це регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу опублікував рейтинг інституційної спроможності і сталого розвитку малих та середніх громад України — саме переможці рейтингів  найбільше цікавитимуть інвесторів, а це значить, мають гарні шанси на стрімкий розвиток та поліпшення життя своїх громадян.

Серед прогресивних ідей Чугуєва — бюджет участі. Саме це місто найпершим в області задіяло його, а за роки існування БУ в місті було зроблено чимало за ініціативи громадян, але з посередником у вигляді міської ради з його бюджетом участі.

 

Про бюджет участі (БУ) — переконливо. Питання до Івана Чубукіна

 

- На яку суму втілено проєктів у Чугуєві за час існування БУ?

- 2017 рік — 3 проєкти на загальну суму 322 тисяч грн, 2018 рік — 4 проєкти на 360 тисяч грн, 2019 рік — 7 проєктів на 420 тисяч гр, 2020 рік — 11 проєктів на 800 тисяч грн. Усього загальний бюджет на бюджет участі в Чугуєві за 4 роки — це вже 1 мільйон 900 тисяч грн на реалізацію 25 проєктів жителів громади.

- А які проєкти, наприклад, мали небагато шансів втілитись без БУ в Чугуєві?

- Протягом 3-х років до складу переможців входив проєкт «Стерилізація домашніх кішок та собак», адже до цього стерилізували безпритульних тварин, при цьому кількість цуценят і кошенят, які з’являлися на вулицях Чугуєва — не зменшувалася. Тоді автори проєкту зрозуміли, що потрібно боротися з причинами, а не наслідками — стерилізувати власницьких собак і кішок. Наразі цей проєкт переріс в загальну міську програму поводження з тваринами, в рамках якої передбачені кошти на стерилізацію тварин. Це — гарний приклад того, як проєкти Громадського бюджету впливають на зміну підходів до вирішення проблеми. А в перший рік дуже багато людей скептично ставилися до цієї ідеї.

- Активісти з часом помітили, що багато проєктів подають комунальні установи й державні заклади. Інструмент став віддалятися від мешканців і перетворювався на метод державних органів для здобуття додаткового фінансування на школи, садки тощо. У Вінниці активісти до даної справи підійшли так: якщо до результатів проєкту має прямий доступ уся громада, тоді це може вважатися проєктом на бюджет участі. Наприклад, реконструкція шкільного стадіону, яким може користуватися вся громада. Які були основні проблеми зараз та при запровадженні БУ у Чугуєві?

- Кожен Громадський бюджет міста повинен пройти свою еволюцію та проробити свої помилки. Так, наприклад, у нас в Чугуєві були проблеми з реалізацією проєктів через те, що на етапі експертного аналізу структурними підрозділами виконавчого комітету проєктної заявки БУ не були передбачені всі можливі витрати, що унеможливлювало швидку реалізацію проєкту та вимагало додаткового часу на пошук фінансування. Це було проблемою. Також у себе в місті ми стикаємося зі стереотипними поглядами людей на процедуру Громадського бюджету. Є виклики із покращенням довіри мешканців міста до процесу, а також із обмеженням використання адмінресурсу (установ, організацій) під час голосування за проєкти: наприклад — це школи, бо у нас можуть подавати проєкти та голосувати за них з 14 років.

- Які поради тим, хто вже на порозі втілення БУ і які аргументи можуть бути просто «абсолютно переконливими» для громад та голів?

- Наш досвід свідчить, що бюджет участі справді дієво працює і допомагає громаді розвиватись. У першу чергу треба розпочинати із інформаційної кампанії про можливості та переваги для жителів та влади у процесі впровадження Громадського бюджету, а також показати успішний досвід інших громад та тенденції розвитку інструментів участі в інших містах: наприклад, в Харківській області вже 10 міст впровадили Громадський бюджет, і наразі вже є ще мінімум 2 міста та 3 селищні ради, що хочуть запровадити його в 2020 році. Люди хочуть кращого, прогресивного для своєї громади.

 

Які проблеми за допомого БУ жителі громади вирішують в першу чергу?

 

Про що піклуються в першу чергу «новачки» з бюджету участі одразу після його введення? І.Чубукін, який глибоко «пірнав» у цю тему, повідомив, що ті громади, які нещодавно зрозуміли переваги створення бюджету участі, спочатку активно займаються «приземленими» проєктами: дорогами, дитячими майданчиками, вуличним освітленням, школами, новими вікнами, утепленням будівель, велодоріжками. І лише потім, облаштувавши, озеленивши і значно покращивши місцеву інфраструктуру, починають вкладатися в «живі» проєкти: фестивалі-зустрічі, освітні та екологічні проєкти тощо.

 

Хто може брати участь у голосуванні щодо витрат бюджету участі?

 

То хто ж може визначати, на що витрачатимуться кошти громади? У різних населених пунктах — по-різному, в основному — це усі місцеві громадяни, які мають паспорт і можуть голосувати на виборах, скажімо, до Верховної Ради. Але в Чугуєві, наприклад, учасниками голосування можуть стати і значно молодші — ті, кому виповнилося 14 і хто вже може пред’явити свій паспорт. Так до вважливих процесів, що проходять у громаді,  залучається молодь, підлітки

 

Як відбувається процес реалізації проєктів бюджету участі?

 

Вода камінь точить. Якщо ви: небайдужий до життя свого міста/ОТГ, бачите проблеми та шляхи їх вирішення. Мрієте озеленити свій район чи облаштувати велосипедну доріжку. Втомилися від поганих доріг, пошарпаних дворів і розбитих дитячих майданчиків. Не хочете чекати змін, а готові ініціювати та створювати їх самостійно — бюджет участі те, що вам потрібно. Це — шанс реально вплинути на місце, де ти живеш. Не депутати, а ти САМОСТІЙНО вирішуєш, на що саме йдуть виділені кошти.

Ти подаєш свої ідеї, ділишся побажаннями. Мешканці голосують. Причому електронні платформи дозволять вам брати участь в конкурсі, не виходячи з дому: ви можете подати заявку on-line і відслідковувати долю свого проєкту прямо на сайті. Або голосувати прямо… у банкоматі. Проєкти-фаворити, які набрали найбільшу кількість голосів, місцева рада реалізує за рахунок місцевого бюджету.

Початок року: подання проєктів. Автор залишає проєктну заявку в електронному вигляді або у пунктах супроводу бюджету участі. Розгляд iдеї — переважно до травня. Виконавчі органи місцевої ради розглядають проєкти. У цей час автори можуть отримати проєкт на правку. Голосування — до середини року: жителi голосують онлайн або у пунктах супроводу бюджету участi. Автори рекламують та просувають свої проєкти, щоб отримати найбiльшу кiлькiсть голосiв. Визначення переможцiв — улітку. Переможцями можуть бути декiлька проєктiв, якщо кошти на їх реалiзацiю менше бюджету участi. Реалiзацiя — наступний рік. Мiсто/ОТГ/село в особi місцевої ради починає втiлювати iдеї. Причому за цим процесом можна стежити онлайн.

 

Де і як можна проголосувати за обрані ідеї?

 

По-перше, на сайті чи у смартфоні. Реєструєшся, вибираєш проєкти зі списку і голосуєш за ті ідеї, які, на твою думку, є найпріоритетнішими для покращення міста/ОТГ. Можна також проголосувати в пунктi пiдтримки — ними часто стають школи, бібліотеки, місцева рада, місцевий БК, амбулаторія. Приходиш до закладу, демонструєш відповідний документ (паспорт), отримуєш бланк і голосуєш. Є вже цікавий і корисний досвід громад, коли проголосувати можна навіть у банкоматі.

 

Спеціальні інструменти

 

Існує спеціальна, дуже зручна і дієва платформа для цифровізації бюджету участі («Громадський проєкт»), вона опрацьована в Україні ще з літа 2016-го і діє платно. Спершу до неї приєдналися пілотні міста — і одним із першопрохідців став Львів. Згодом платформа охопила інші міста, від великих до малих, далі — ОТГ. За роки роботи платформи понад 1 мільйон 200 тисяч громадян хоча б раз голосували за проєкти. У середньому по країні кожен містянин голосує за 2,6 проєкта — хтось за 4, а хтось — лише за один. За час роботи, — пише на сайті «УП» Віктор Гурський, виконавчий директор SocialBoost, — за життя цієї платформи міста виділили на бюджет участі 1 085 668 707 грн. Лише уявіть: понад мільярд гривень!

Цікаво, що на заході у Змієві Іван Чубукін підказав багато цікавих практичних моментів для майбутніх адептів бюджету участі, у тому числі альтернативний варіант цифровізації процесу: це інтернет-платформа від Фонду Східна Європа, яка, хоч і має деякі технічні вади, але є повністю безоплатною. Сподіваємось, ця інформація може стати в нагоді місцевим головам. А ще сподіваємось, що Іван та інші лектори відвідають наш район не раз і нададуть ще більше інформації на тему.

 

Що потрібно, аби бюджет участі з’явивися у місті чи селі?

 

Якщо серед жителів нашого райцентру провести опитування: що таке бюджет участі та як ви особисто можете взяти в ньому участь? — то не здивувалась би, якщо ніхто з опитуваних на ці питання не відповів би. Ба більше, не відповіли б і більшість місцевих депутатів, я теж чомусь упевнена. А це ж — класна ідея, і зрозумів світ це дуже давно: ще від далекого 1989 року, та й для наших близьких сусідів — інших районів області — ідея бюджету участі відома і працює вже давно, приносячи користь, реалізовуючи інтереси громади. «Відділ економічного розвитку та залучення інвестицій повідомляє, що в приміщенні актового залу Чугуївської міської ради відбудеться засідання Номінаційного комітету, на якому буде здійснюватися обговорення проєктів переможців «Громадський бюджет». Як вам така зваблива об’ява ще від 2017 року?

Бюджет участі (громадський бюджет, бюджет міських ініціатив) — це частина коштів міського бюджету, щодо якої мешканці міста самостійно обирають, на що їх витрачати, шляхом голосування, результати якого мають пряму дію, незалежно (!) від волі чиновників та депутатів. Бюджет участі є інструментом громадської участі. Він поки що не регламентується законодавством України, а є, скоріше, позитивним досвідом впровадження закордонної практики на місцевому рівні.

На жаль, поки що жодна з місцевих рад на Зміївщині не запровадила бюджету участі, хоча охочі, дуже сподіваємось, вже є. Бюджет участі може працювати там, де місцева рада визначила відповідну процедуру. Потрібна, як кажуть, лише політична воля.

 

Велика користь бюджету (БУ) участі виходить з його основних принципів

 

Основні принципи БУ: рішення, що приймаються мешканцями під час голосування, є обов‘язковими до виконання; процес має циклічний характер (реалізується кожного року); у бюджеті участі йдеться не про поглиблення діалогу між окремим громадянином та окремим представником органів влади, а про зміцнення громади в цілому шляхом надання можливості її членам дискутувати, обговорювати основні проблеми та приймати спільні рішення.

Що це дає? Мешканці уважно «сканують» життя громади, вчаться розуміти місцевий бюджет та складають свої проєкти. Кожен розуміє, що реально і швидко може здійснити дійсний вплив на прийняття рішення щодо життя свого населеного пункту: ви отримуєте не лише можливість вирішити питання, а й одразу отримуєте необхідну суму з бюджету. Що дуже цінно: аби проєкт було втілено, мешканці надзвичайно активізуються, багато спілкуються, та залучають інших до голосування, а згодом — і до створення спільних проєктів. Пам’ятайте: головною складовою у вашій участі є безцінна ідея, яка може бути реалізована за підтримки місцевої громади та на її користь. Зростає рівень взаємної довіри і включеність громадян у життя місцевої громади. Крім того, проєкт і після голосування та реалізації знаходиться (найчастіше) у зоні підвищеної уваги громадськості — так громадяни намагаються слідкувати, куди йдуть кошти, як поводяться із результатами роботи, які наслідки процесу. Як сказав колись один знайомий, голова місцевої ради: «Якщо ідею подали самі ж, наприклад, підлітки, голосували за неї, то, надіюсь, хоч ламати потім побудоване не будуть та за іншими слідкуватимуть, щоб не ламали?..»

- Ідея бюджету участі — цікава вже по своїй основній суті —  дати реальну можливість активним співгромадянам робити та втілювати пропозиції по благоустрою, наприклад, села, — прокоментував свою участь у заході в ХАБі Лиманський сільський голова Олександр Бутко. — Корисна вона й тим, що всі жителі села зможуть розділити відповідальність за важливі рішення. Думаю, за бюджетом участі може бути велике майбутнє.

Надія є, і велика. Варто сміливо спробувати. Бо життя показує: запровадження бюджету участі — вже невідворотна вимога часу.

Т.Бєлявцева.

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини