Тростянецька ОТГ: пріоритети — медицина, молодь і туризм. Продовження

11.08.2020 у 14:06 104

Сьогодні мова піде про розвиток культури та туризму в  Тростянецькій міській об’єднаній територіальній громаді. Тут цьому приділяють неабияку увагу

Тростянецька ОТГ: пріоритети — медицина, молодь  і туризм. Продовження

 

 

 

Пригадайте, чим пахне бібліотека? Зазвичай — старими книжками (вони мають специфічний запах). І здається, зробити з цим нічого не можна, хоч і намагаються (і в нас у районі зокрема) осучаснити цей храм книги, зробивши комп’ютеризацію, провівши інтернет та проводячи безліч заходів для малечі.

Але насправді бібліотека може бути й іншою. У нас — у «битих» журналістів, які чого вже не перебачили в своєму житті, Тростянецька муніципальна бібліотека викликала культурний шок. І це — не просто гарний мовний оборот…

Районна бібліотека в місті Тростянці стала одним з перших закладів, який ОТГ взяла на свій баланс. А потім голова громади Юрій Бова поставив за мету створити на її базі сучасну публічну бібліотеку європейського рівня, де б точилося все молодіжне, культурне, громадське життя і спілкування.

Звісно, не обійшлося й тут без кадрової оптимізації — у штаті залишилося 5 посад з 16-ти. Це був процес болісний, але необхідний.

У 2018 році тут почалася реновація (в перекладі з англійської це слово означає — поновлення, вдосконалення зламаної, пошкодженої або застарілої структури). Бібліотека трохи «стислася», віддавши третину зі свої площі у 900 квадратних метрів під Інклюзивно-ресурсний центр.

Як  нам розповіла директорка закладу  Людмила Єфремова, загалом на модернізацію публічної бібліотеки Тростянецькою ОТГ у 2018-2019 роках було освоєно коштів в сумі 2,2 млн грн.

Незважаючи на ремонтні роботи, бібліотека не закривалась для обслуговування користувачів. Втім, для Тростянця це — нормальна практика.

Паралельно створювався електронний каталог, до якого увійшло понад 16 тисяч примірників; була створена електронна база читачів бібліотеки, налагоджена електронна книговидача, закуплені нові популярні книжки.

Щодо книжок, слід сказати трохи окремо. Хто знає, для бібліотеки не можна отак просто взяти придбати новинки книговидання. Це, по-перше, дорого. А по-друге, це ціла бюрократична процедура, бо кошти — бюджетні. Але, як я уже писала, цій громаді поталанило з меценатами, й одна з них —  пані Сібілія Страк-Циммерман, праправнучка цукрозаводчика Леоніда Кеніга.

За кошти, що вона пожертвувала на потреби бібліотеки (а це — загалом близько 7 тисяч євро), було одразу придбано 340 примірників тільки дитячої літератури. Є тут новинки у жанрі нон-фікшн, Ден Браун, Макс Кідрук та багато інших сучасних вітчизняних та зарубіжних авторів. Що вразило особисто мене (як маму 15-річної дівчини), так це — купа нової сучасної літератури для підлітків. Може, я просто давно не була в нашій бібліотеці, але навряд чи я знайду там «Позаду льодовні» чи «Щоденник Лоли» — книжки, які діти реально читають.

Як уже йшлося вище, трансформація бібліотеки тривала два роки.

Спочатку було відкрито дитячу зону обслуговування, що включає в себе: зону видачі книг, зону читання зі столиками та зручними диванчиками, пуфами-грушами, книжковими полицями-інсталяцією, настільними іграми; ігрову кімнату для малюків та ігрову зону Play-Station. Крім того, в цій частині бібліотеки розміщена й одна з найпопулярніших зон для селфі — яскрава мапа України.

Потім було урочисто відкрито другу частину оновленої публічної бібліотеки, що перетворилась у надсучасний культурно-інформаційний заклад. Тут є соціальне кафе, де можна попити чаю або кави за дуже низькими цінами (3 і 5 гривень відповідно), а незабаром, обіцяє директорка, тут продаватимуть і тістечка, а також питну воду. Столики у кафе зазвичай зайняті  шанувальниками гри у шахи.

Наступна зона — молодіжний простір з великим екраном для перегляду кінофільмів та мобільними меблями. А ще в бібліотеці є зала для пресконференцій.

«Тростянецька публічна бібліотека стала бібліотекою сімейного читання, куди приходять працювати, навчатись і розважатися цілими сім’ями. Це — публічний простір, що належить кожному, і будь-хто має право проводити тут стільки часу, скільки вважає за потрібне, користуючись інтернетом та розетками», — наголошує Юрій Бова.

Бібліотека сьогодні — дуже популярне місце серед місцевих жителів. Кількість читачів становить близько 4,5 тисячі, за минулий рік було видано на руки 56,7 тисячі книжок.

Крім того, її відвідують і туристи, а також делегації з інших областей. За період з вересня 2018 року і до початку карантину бібліотеку відвідали більше 3 тисяч гостей міста. Правда, гріх не показати таку красу!

Ну, і ще кілька слів про туризм, хоча кількома навряд чи обійдешся.

Головною пам’яткою Тростянця є Круглий двір. Насправді це не кругла, а овальна конструкція з чотирма баштами, яка поєднує елементи готики та українського бароко. Споруда дуже схожа на фортецю — вважається, що саме нею вона й мала бути за задумом. Однак Круглий двір жодного разу так і не був використаний за військовим призначенням. Фортецю пристосували для господарських потреб – зокрема, тримали там коней. А в часи панування князя Голіцина прилаштували для проведення театральних і циркових вистав.

Сьогодні «Круглий двір» використовують для проведення різних культурних акцій та заходів. Щороку тут проходять фестивалі: «Чайковський FEST», «Схід-Рок», лицарські турніри та інше.

У місцевому парку є «Алея закоханих» із уривком поезії Василя Симоненка на камені. Популярністю серед місцевих молодят він користується неабиякою — немає весілля, котре б оминуло його увагою.

Тут є ще кілька цікавинок, де залюбки фотографуються і городяни, і туристи. І в парку, до речі, досі триває реконструкція.

Алея закоханих веде до палацу Голіцина (або садиби Кеніга), в якому розташовується краєзнавчий музей, а також музей шоколаду. Відкрито останній відносно нещодавно, 2012 року, з ініціативи шоколадної фабрики «Крафт Фудз Україна». Музей поділений на три зали, кожна з яких називається на свій лад: «Корона», «Мілка», «Якобс». Тут пахне шоколадом і трохи кавою, але, на жаль, нічого на пам'ять купити не можна — лише сфотографуватися. Найпопулярніші зони для фото — бузкова корова «Мілка» і плитка шоколаду «Корона» в людський зріст.

А ще ми відвідали Зарічненський старостинський округ. Думали — поспілкуємося зі старостою, розпитаємо про життя-буття в нових умовах. Натомість нас привезли в доволі живописне місце, де проводяться археологічні розкопи та ремонтується двоповерхова будівля старої колгоспної контори.

Це — «Місце, де оживає історія». Саме так написано в путівнику від Музейно-виставкового центру «Тростянецький».

У давнину це село називалося Боголюбове. Перші поселення людей на цій території з’явилися в добу нового кам’яного віку, палеоліту і характеризуються трипільською культурою.

Минулого року на цій території на запрошення Тростянецької міської ради науковцями-археологами проводилися дослідження Зарічненського археологічного комплексу захоронень епохи середньовіччя. Зокрема, археологи знайшли архіважливу знахідку — фрагмент стародавнього глиняного глечика з гербом литовського князя Вітовта.

З літописів відомо, що майже вся русько-литовсько-татарська армія загинула в бою на річці Ворскла 12 серпня 1399 року. Литовський князь Вітовт поставив за мету витіснити татар з Причорномор’я, однак у битві з татарським військом 12 серпня 1399 року на Ворсклі зазнав поразки. На берегах Ворскли зійшлися у кривавій січі близько 100 000 воїнів!

Ця та інші археологічні знахідки в Зарічному проливають світло на невідомі сторінки історії цього села в прадавні роки XIII-XIV століття та взагалі на історію України після монголо-татарської навали, яка досі маловідома.

Що ж роблять у Тростянці?

Крім того, що проводять археологічні дослідження, тут ще хочуть показати їх туристам, таким чином заохотивши людей подорожувати Україною. З цією метою й ведеться ремонт будівлі, де на першому поверсі планується розмістити музей, а на другому — хостел. Жителі села, розташованого поряд, забезпечать приїжджих харчуванням.

 Таким чином можна вирішити одразу дві проблеми: розвиток зеленого туризму і забезпеченням роботою місцевого населення.

Підіб’ємо підсумки.

Тростянецька об’єднана територіальна громада була створена у 2017 році. Вони не були першопрохідцями, але й не чекали примусового об’єднання. Обрали свій шлях, йдучи яким, стали еталонною громадою, куди приїжджають делегації за досвідом. Як нам стало відомо, після журналістів там побували й громадські активісти з кількох областей, в тому числі й представники Зміївщини.

Юрій Бова навіть пожартував: скоро буде брати кошти за екскурсії.

Звісно, скептики скажуть: громада заможна, чого вартують лише податки з двох фабрик, що утворилися на базі місцевої «шоколадки» — ПрАТ «Монделіс Україна» (виробництво какао, шоколаду, кави, сухарів і сухого печива, борошняних кондитерських виробів) та ПрАТ «Якобс Дау Егбертс Україна» (оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами).

Це дійсно так, але ж у Тростянці не зупинилися на цьому, а продовжують розвиватися. І в туристичному напрямку також, і щодо надання якісних медичних послуг…

Є ще один момент, про який хочеться сказати, бо він — трохи про наболіле.

У Тростянці вже кілька років  як запроваджена  електронна пільгова картка мешканця Тростянецької міської ОТГ. Вона виконує кілька ролей: як читацький квиток, як пропуск, що гарантує знижку на участь у заходах, які проводяться в місті й громаді загалом. А ще — як проїзний для пільгових категорій населення.

У міській раді кажуть: ми готові платити за своїх пільговиків, але маємо знати скільки їх користується громадським транспортом — автобусами та електричками.  Саме тому в автобусах, що курсують дорогами громади, встановлені валідатори.

Це дороговартісний проєкт, і його втілення в життя стало можливим тому, що транспорт увесь належить місцевому комунальному підприємству. В наших реаліях змусити «Транс-сервіс» встановити таку систему обліку пасажирів — майже нереально, вони навіть автопарк не оновлюють уже кілька років. А шкода. Бо тоді б питання талонів на проїзд зникло б раз і назавжди.

Т.Логвіна.

Престур на тему: «Як ідуть реформи на Сумщині?» відбувся 9-10 липня у межах проєкту Харківського пресклубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини