Тростянецька ОТГ: пріоритети — медицина, молодь і туризм

29.07.2020 у 10:18 1 169

Тростянецька міська об’єднана територіальна громада створена 17 липня 2017 року внаслідок приєднання двох сільських рад. Центр — місто Тростянець. Загальна площа ОТГ складає 155,79 кв. км, кількість жителів — 23,5 тисячі

 

Тростянецька ОТГ: пріоритети — медицина, молодь  і туризм

Продовжуємо розповідь про реформу децентралізації на Сумщині. Нагадаємо, це була тема престуру для журналістів Дніпропетровської,  Донецької, Луганської (частин, підконтрольних Україні), Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської областей, що проходив  9-10 липня.

Престур відбувся у межах проєкту Харківського пресклубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

 

Так сталося, що про Тростянець і його трансформацію після створення об’єднаної громади я трохи чула — наша знайома живе в цьому місті і працює в лікарні, яку ми мали відвідати. Якщо чесно, мало вірилося в такі кардинальні зміни. Ну — фонтан в центральному парку. Ну — ремонт в лікарні… Але те, що ми побачили в Тростянці й околицях, реально вразило. Здалося, що потрапив в інший вимір.

 

Протягом дня з нами працювала секретар Тростянецької міської ради Наталія Ковальова, а згодом відбулася зустріч і з легендарним міським головою Тростянця Юрієм Бовою.

Чому легендарним?

По-перше, його позаочі називають «мер-рецидивіст», бо він обирається цю посаду з 2005 року, і на майбутніх виборах «хоче — не хоче, а ми за нього голосуватимемо!» — глас народу.

До речі, Юрій Анатолійович зізнався, що якби в свій час не обирався двічі депутатом міської ради, не вивчив цю «кухню» зсередини, не пройшов через низку навчальних семінарів і тренінгів, то в мери б не подався. Це — інформація для тих, хто бачить панацею для України у «нових обличчях», адже знання і досвід ще ніхто не скасовував!

А ще — Бова дуже жорсткий керівник. У нього демократія закінчується в момент прийняття рішення. Потім — тільки вперед, до мети.

І одним з таких визначальних рішень стало прийняття у власність громади Тростянецької лікарні.

З початку 2018 року місцева лікарня змінила власника. Від Тростянецької райради заклад перейшов на баланс Тростянецької об’єднаної територіальної громади.

Це був перший випадок в Сумській області (а Юрій Бова стверджує, що й в Україні загалом), коли ОТГ (межі якої не співпадають з межами району) взяла на баланс районну лікарню разом з закладами первинної медичної допомоги.

Лікарня побудована за проєктом як санаторій, це — комплекс загальною площею 13 тисяч квадратних метрів, де наразі розміщено всю медичну допомогу ОТГ — первинку, поліклініку, лабораторію, пологове…

«Ми хочемо, щоб лікарня стала закладом, яким пишатиметься громада, який буде потрібен області і всій Україні», — казав тоді мер. І це було не просто бажання. У Тростянецькій громаді був свій грандіозний план.

Щонайперше тут привели до ладу незбалансований бюджет. Для цього довелося оптимізувати персонал, скоротивши близько 100 штатних одиниць з 500-та. Але, за словами голови ОТГ, це були переважно технічні працівники: охоронці, водії, ремонтники тощо. Щодо медперсоналу, то скорочення торкнулося тільки тих посад, які суміщалися.

Крім того, в лікарні було зроблено термомодернізацію, тепер на оплату теплоносіїв тут потрібно 3 мільйони гривень на рік замість семи, як було раніше. У планах — енерговитратність знизити ще. 

Всі ці заходи дали економію близько 17 мільйонів гривень.

Загальний бюджет Тростянецької міської лікарні сьогодні — близько 43 млн грн. З них 6 мільйонів — це обсяг доплат лікарям за рахунок бюджету громади. Також джерелом фінансування закладу є кошти за договорами про міжмуніципальне співробітництво для надання медичних послуг, укладеними з сусідніми громадами.

Заклад  має 7 відділень й обслуговує 37 тис. осіб, працюючи цілодобово. Лікарня уклала договори з Національною службою здоров’я за п’ятьма пакетами — загальна хірургічна допомога, загальна терапевтична допомога, пологово-гінекологічна, робота лабораторії та лікування COVID-19.

До другого етапу медичної реформи в громаді підійшли дуже виважено і вклали чималі кошти в ремонти. Але спочатку Юрій Бова разом з провідними лікарями з’їздили в сусідню Польщу, в приватну лікарню, що надає великий комплекс послуг і має багато пацієнтів, щоб визначитися, в яких умовах і з яким обладнанням хочуть працювати саме медики.

Спочатку в капітальний ремонт та забезпечення необхідним обладнанням гінекологічного та пологового відділень, зроблений у 2019 році, вклали 6,6 млн грн, один мільйон з яких отримали з державного бюджету.

Комфортні палати з новими сучасними ліжками, з санвузлом у кожній, нові апарати УЗД, чиста білизна, пульт медсестри, на який виведено камери спостереження... А пологовий зал із сучасним обладнанням і навіть джакузі — щоб породілля могла розслабитися, — то взагалі казка.

Кількість пологів тут одразу  збільшилася вдвічі — з 143 за весь 2019 рік до 150 за перше півріччя 2020-го;  їдуть сюди народжувати навіть з Харкова та Сум. Між тим, для утримання відділення цілком достатньо і 250 породіль.

 Як запевнив нас головний лікар Тростянецької міської лікарні Анатолій Плахтиря, тих коштів, що визначені НСЗУ для пологів — близько 8500 грн, цілком вистачає, щоб покрити всі видатки відділення. Тож наразі власним коштом жінки купують тільки підгузки для немовлят і деякі речі особистої гігієни. Але в лікарні прагнуть віднайти кошти і для вирішення цього питання.

У ремонт терапевтичного відділення в 2019 році вклали близько 2 млн грн; відновили і придбали обладнання для рентгенологічного відділення та лабораторії.

А наприкінці червня 2020-го урочисто відкрили модернізоване неврологічне відділення.

Ремонти в цій лікарні роблять так: переводять відділення в інше приміщення (щоб не закривати), обдирають стіни, стелю й підлогу до плит перекриття і роблять все по-новому.

Відтак, у неврологічному відділенні, що розраховане на 27 пацієнтів,  виконано капітальний ремонт систем водопостачання, каналізації, опалення, замінено вікна, придбано якісні медичні меблі та новітнє медичне обладнання. У кожній палаті — багатофункціональні медичні ліжка, санвунзли і холодильники, телевізори, підключено інтернет.

На ремонт відділення площею приблизно 900 квадратних метрів пішло 1,7 мільйона гривень (це кошти бюджету Тростянецької громади), і  всього п’ять місяців.

Погодьтеся — це фантастика!

Слід також сказати, що в усіх відділеннях, що уже зазнали модернізації, створені також сучасні комфортні умови для медичних працівників. Якби не це, можливо, лікарі б уже шукали кращої долі по світах, бо заробітні плата медичних працівників вторинної ланки досі залишається невисокою. Та це — проблема державного рівня. Є надія, що новий формульний підхід, який мав би бути вже застосований для фінансування «вторинки», дасть можливість підняти зарплату лікарям хоча б удвічі.

А поки в громаді намагаються покращити умови роботи медиків та виділяють кошти на певні доплати. І, слід сказати, що з початку пандемії Тростянецька лікарня не припиняла приймати пацієнтів по всіх напрямках, незважаючи на те, що увійшла в Перелік лікарень для госпіталізації пацієнтів з COVID-19.

До речі, про коронавірус.

Нещодавно Тростянецька міська лікарня отримала два сучасних апарати штучної вентиляції легень. Меценатом стала праправнучка цукрозаводчика Леоніда Кеніга, який у свій час сприяв розбудові міста.

Пані Сібілія Страк-Циммерман пожертвувала 1,3 млн грн на покупку сучасних апаратів ШВЛ та мультипараметрових моніторів.

Звісно, цій громаді поталанило з меценатом — панні Сібілія спонсорує також муніципальні бібліотеки (про це — згодом) і взагалі не відмовляє в допомозі Тростянцю в разі потреби. Але є тут ще одна цікава практика, яку можна взяти на озброєння і нам.

У громаді створено благодійний фонд «Доброта». Якщо необхідно швидко придбати якесь дороговартісне обладнання, скажімо, для лікарні, медики звертаються до жителів. Зазвичай люди відгукуються і перераховують кошти — хто 20 гривень, хто 200. В такий спосіб у 2018 році було зібрано близько 800 тис. грн на придбання сучасного біохімічного аналізатора крові для лабораторії, який аналізує понад 130 параметрів. З одного боку це допомогло укласти договір з НСЗУ на відповідний пакет послуг, з іншого — жителі громади і прилеглих населених пунктів мають змогу робити аналізи за дійсно смішними розцінками. Так, найдорожчий аналіз — на вірус краснухи — коштує 121,60 грн, а, наприклад, на загальний холестерин — усього 5,70 грн.

У Тростянці вважають, що якби громада не взялася за відновлення медичної сфери, сьогодні там би просто не було лікарів. Бо район вже багато років не мав коштів навіть на зарплату медперсоналу. А про розвиток лікарні навіть не йшлося.

Т.Логвіна.

Далі буде.

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини