9 місяців під обстрілами: як живе сьогодні Балаклійщина (відео)

Тетяна Логвіна 26.02.2023 у 09:05 225

Село на Балаклійщині. Ліворуч — яскрава і майже неушкоджена фотозона «Я люблю Шевелівку». Праворуч — запнутий плівкою бік та чорні зіниці розбитих вікон церкви. Цей контраст вражає найбільше

9 місяців під обстрілами: як живе сьогодні Балаклійщина (відео)

Шевелівка Балаклійської громади. Фото - Тетяна Логвіна

Пекло на Балаклійщині розпочалося 26 лютого 2022 року, коли з боку Росії в бік цього ошатного міста на Слобожанщини вирушили танки, а в небі, несучи смертельний вантаж із авіабомб, з’явилися ворожі літаки.

2 березня окупанти зайшли до Балаклії, попередньо захопивши частину території цієї міської ради.

Як розповідає начальник Балаклійської міської військової адміністрації Віталій Карабанов, фронт проходив фактично по Дінцю. З 7 травня місто було закрите на виїзд і в’їзд, люди, що залишися на тимчасово окупованих територіях, перенесли страшні випробування, в тому числі й тортури.

По обидва боки дороги між селами Балаклійської громади можна побачити скелети згорівши авто, «озимий» соняшник, який ніхто і не сіяв, і не збирав. Поламані дерева та вирви від прильотів у полях наводять на думку про те, що наша українська земля «вихекуватиме» наслідки цієї війни багато років, як не десятиліть. 

А ще на узбіччях через кожні два-три метри на кущах і деревцях висять «бантики» зі смугастої стрічки, якою правоохоронці зазвичай огороджують місце злочину. Як розповідає Віталій Карабанов, то — своєрідні маяки, що свідчать про роботу саперів. До цих бантиків територія перевірена і безпечна, а от за них заходити не варто — там можуть бути міни і снаряди, що не розірвалися. Територія «до» — це всього півметра від траси…

Каркас автомобіля, що згорів, і загороджувальний "бантик". Далі — небезпечно. Фото - Тетяна Логвіна

У селах майорять синьо-жовті прапори. І не лише на будівлях владних установ, а й на майданчиках чи приватних будинках. Саме під українським прапором до громади повертається життя. Вже працюють поодинокі магазинчики та аптеки, з’являється світло, частково відновлюється транспортне сполучення між селами та Балаклією.

Балаклійщина. Фото - Тетяна Логвіна

Але війна тут — повсюди.

Ось — школа в Асіївці. Точніше, це була школа до 2 березня 2022 року. В цей день будівля була обстріляна з літака, і школи більше нема. А он — будинок, в якому авіабомба відсікла під’їзд, поховавши під уламками дев’ятьох людей, які відзначали 8 березня.

Все, що залишилося від школи в Асіївсці. Фото - Тетяна Логвіна
Будинок в Асіївці, в якому авіабомбою відсікло під’їзд. Фото - Тетяна Логвіна

До Асіївки росіяни зайшли — на пару днів. У місцевій крамниці набрали всякого товару і рушили на вихід. Продавчиня їх зупинила і змусила розплатитися — рублями. На початку повномасштабного вторгнення окупанти ще поводилися не так нахабно, тож вивернули кишені. За день їх перевели далі, в бік Куп’янська.  Там, кажуть, їх і поклали ЗСУ.

Звільнення Балаклії від російських окупантів розпочалося 4 вересня 2022 року, а український прапор замайорів над РДА Балаклійського району 8 вересня.

Цю подію жителі громади сприйняли як велике свято.

Територія Балаклійщини не вся була зайнята росіянами, частина громади залишалася під контролем українського  уряду, але постійно обстрілювалася росіянами.

У селі Шевелівка, наприклад, як говорить староста Галина Євсюкова, 70 відсотків будівель — зруйновано. Ворог знищив дитсадок, ліцей, амбулаторію, центр реабілітації, два магазини, місцеве підприємство разом із технікою, дуже пошкоджені клуб і старостат.

-  З 350 будівель у нас зруйновано 200, — говорить пані Галина. — З них 15 — вщент.

Найбільше в цьому селі вражає контраст. Ліворуч — яскрава і майже неушкоджена фотозона «Я люблю Шевелівку» — лише одна дірка від кулі в куточку. Праворуч, якраз навпроти, — запнутий плівкою бік та чорні зіниці розбитих вікон церкви. Скрєпні визволителі постаралися.

Фотозона "Я люблю Шевелівку". Фото - Тетяна Логвіна
Церква в Шевелівці. Фото - Тетяна Логвіна 

Росіяни в це село зайшли, але швидко й вийшли. А вже з  11 березня Шевелівка перебувала під постійним обстрілом.

Перші бомби, як говорить Галина Євсюкова, росіяни скинули на місцевий центр реабілітації, на школу та місцеве підприємство. Загалом — 16 авіабомб близько 10 хвилин на першу ночі, дві з них — саме на центр реабілітації, де на той час  у підвалі знаходилося 15 діток. Діти вціліли, їх наступного дня вивезли з села.

Як росіяни зайшли в сусідню Гусарівку, з Шевелівки почали виїжджати люди, бо село обстрілювалося нещадно. Але навіть в той час там залишалися люди — десь 70 жителів.  Сьогодні в Шевелівському старостинському окрузі Балаклійської громади живе 376 людей.

Поїздка до Балаклійської громади відбулася за підтримки Зміївської міської ради — у складі гуманітарної місії 21 лютого 2023 року.

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини