24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Максим Кірієнко разом з батьком та братами став на захист країни.
Маючи за плечима досвід участі в Антитерористичній операції, Максим точно знав, що Росія — це ворог. І цей ворог не повинен прийти в його рідний дім, в його сім1ю, яку він мріяв створити. Але не встиг.
12 січня в Зідьківському старостаті Зміївської громади знову люди прийшли в скорботі, щоб провести в останню путь земляка. Молодший сержант Максим Кірієнко, стрілець 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти військової частини А7378 загинув 30 грудня 2022 року під Бахмутом. Але тільки сьогодні рідні й друзі змогли віддати останню шану воїну.
Знову в Зідьках ховають молодих і вмотивованих.
Максим народився 16 січня 1995 року. Рано залишився бtз мами, тож його виховувала здебільшого бабуся, а також батько та хрещена.
Навчався в школі селища Вирішального, а потім закінчив одне з харківських профтехучилищ. Мав золоті руки і таке ж золоте серце, тому одразу знайшов роботу. Він був працьовитим, рішучим і мужнім, завжди готовим прийти на допомогу.
Перший свій контракт Максим Кірієнко підписав у 2014-му, пройшов кілька ротацій в зоні Операції об’єднаних сил, мав нагороди, в тому числі й урядові.
За кілька днів наш земляк мав би відзначати свій 28-й день народження, а також весілля — в свою останню відпустку він освідчився своїй нареченій Карині.
Не судилося…
Зі сльозами на очах Карина зізналася, що, напевно, Максим був і залишиться найкращим чоловіком в її житті.
В числі тих, хто прийшов віддати останню шану земляку, були Зміївський міський голова Павло Голодніков, староста селища Інна Сумцова, рідні, друзі, побратими.
Відспівали воїна настоятелі храмів: Свято-Троїцького протоієрей Олександр, Свято-Миколаївського протоієрей Василь і храму ікони Божої Матері «Всіх скорботних радість» отець Олексій.
Герої, на жаль, вмирають. Але вони залишаються жити в наших серцях і спогадах.
Вічна пам'ять, і вічна слава воїну!
