Поролон, хутро та трохи магії

18.06.2020 у 15:10 695

Олеся Нечай зі Слобожанського та її величезні ляльки, які дивують не лише дітей

Поролон, хутро та трохи магії

Олеся, якій присвячена ця публікація, робить дуже незвичайних ляльок. Ну, таких, що можуть і вас, дорослих, узяти на коліна та розказати казку, та понянькувати, та дати можливість і найвищому дяді відчути себе зовсім маленьким — за руку взяти, м’ячика кинути, обійняти, звідкись згори протягнувши руку. Чого згори?

Та тому, що її ляльки — просто величезні. Олеся має рідкісне заняття — професійно шиє ростові ляльки: це саме оті, які можна побачити на серйозних спортивних змаганнях, у театрі, у вуличній рекламі, на весіллях, на корпоративах, на дитячих святах.

Олеся не так давно живе у Слобожанському. Переселенці, ТПО (тимчасово переміщені особи) — так називають родини, подібні до Олесиної, зараз в Україні. Складна ситуація в країні — війна на Сході — змусила цих людей покинути все зрозуміле та звичне — роботу, житло, друзів, спосіб життя… Маючи житло і не маючи можливості його продати миттєво — чи просто знайти його в новому місці? Маючи певну стабільність і не маючи великих коштів — чи просто організувати цю стабільність і знайти кошти для виживання в незнайомому середовищі? Маючи звичну роботу — чи просто знайти її в іншому, новому місці? Маючи трьох дітей — чи просто знайти житло й роботу водночас, і не порушити звичний дитячий режим? Думаю, зовсім непросто, якщо не сказати, що подекуди — неможливо. А вони — змогли.

Про Олесю я дізналася завдяки спілкуванню в нашому ХАБі ідей — невгамовна Ольга Перелигіна знову зібрала активних зміївчан до нового проєкту — пробує з тренерами навчати дівчат відкривати свою приватну справу. І серед талановитих жінок, яких я цього разу знайшла у ХАБі, саме Олеся першою привернула увагу своїм незвичайним заняттям.

Їх закинуло до нас горе, непевність й трагедія, однак такі люди (активні, доброзичливі, непосидючі, креативні, цілеспрямовані), я думаю, — це подарунок для громади, нова кров, нові ідеї, нові можливості. Я так вважаю. Тому їх варто усіляко підтримувати й цінувати. Що я й хочу зробити цим матеріалом.

«Виготовленням реквізиту та ростових ляльок я займаюся 2 роки, — зізналася Олеся, — і все ще вважаю себе новачком. Спочатку робила трохи реквізиту на замовлення для свят, а опісля стали питати:  чи не змогла б я зробити велику ростову ляльку? Я спробувала — і вийшло, я побачила, досить вдало. Так усе й почалося. Замовляють реквізит і ростові ляльки аніматори дитячих днів народжень, ведучі дитячих і дорослих свят, організатори, приватні дитячі установи та різні фірми для реклами. І я дуже люблю робити саме ростові ляльки, тому що самій завжди цікаво, якою лялька вийде, яким буде кінцевий результат, тому що ляльки ніколи не виходять однаковими — це штучна робота».

Нечай Олесі — 44 роки, з чоловіком Олексієм вони мають трьох дітей: Євгена 23 років, Михайла 9 років, та шестирічну Софійку.

«Народилася, — розповідає Олеся, — я в Росії, а в річному віці переїхала з батьками жити в Україну, в селище енергетиків Світлодарськ, там закінчила 11 класів, потім Слов'янський педагогічний інститут, вийшла заміж. У Світлодарську ж працювала в Центрі дитячої та юнацької творчості на посаді організатора дитячих масових заходів. У 2006 році з чоловіком переїхали жити до Горлівки, де я продовжила працювати організатором Центрального міського Будинку дитячої творчості - проводила свята, концерти, масові міські заходи, дитячі дні народження. Трагічні події 2014 року в Донецькій області змусили нас із сім'єю виїхати з Горлівки. Ми лишили там свою квартиру, роботу, друзів (нашій молодшенькій донечці на той момент було всього 6 місяців). Змінивши 4 міста і безліч зйомних квартир, ми опинилися в селищі Слобожанському, де на той момент перебувала моя мама (також переселенка з Горлівки). І так нам довелося освоюватися на новому місці. У селищі не було вакансій організатора, і були маленькі дітки — тож моя творча натура почала шукати нове натхнення і спосіб   заробити  на життя, — тому що на той момент і мій чоловік був безробітним. Спочатку я почала освоювати роботу з фоаміраном (це такий листовий пінистий матеріал для поробок – від авт.) і робила прикраси для волосся, але як вид бізнесу це не приносило доходу, а більше було схоже на хобі. Але, як-то кажуть, «хобі на хліб не намажеш» - мені дуже потрібне було заняття, яке дасть можливість виживати. І тоді як досвідченому аніматору і організатору дитячих свят мені прийшла ідея виготовляти реквізит, який аніматори і ведучі свят можуть використовувати як яскравий елемент гри, конкурсу, естафети. Із гарним реквізитом ігри та конкурси стають веселішими, цікавішими, яскравішими. Маючи великий досвід роботи ведучою (а це 14 років!), я розуміла, що саме потрібно аніматорам. Так, почавши із виготовлення реквізиту, я зацікавилася і виготовленням великих ростових ляльок».

Чи складна ця робота — виготовлення ростової ляльки? «Це — трудомісткий і дуже творчий процес, — зізнається майстриня, — тому що потрібно чітко уявити, що хоче замовник, розробити макет і, власне, виготовити саму ляльку. Ростові ляльки - це не тільки яскравий барвистий персонаж на дитячому дні народженні, весіллі, виписки з пологового будинку, але й ходяча реклама. Ви, певне, таких бачили на виставках, ярмарках, фестивалях та змаганнях? На виготовлення реквізиту йде різний час — у залежності від складності, від 1 дня до 3-х днів. Ростові ляльки займають більше часу — від 10 до 14 днів. Виготовляла я вже Зайчика Мі, Ведмедиків Тедді, Міккі Мауса, ростову ляльку «Ковбаса» для реклами, ростову ляльку «Автомобіль» та багато інших. Часто виготовляю реквізит і ростові голови до костюмів аніматорів. У всьому цьому мені допомагав чоловік – він вирізав, клеїв, їздить за матеріалами для виробів, допомагає із фото- і відеозйомкою. Допомагають і наші діти — як фотомоделі і в якості тестувальників — і, якщо їм подобається, значить, буде успіх!

З чого саме починала наша Олеся? Починала вона свою майстерню реквізиту «Карусель» та виготовлення ростових ляльок з нуля. Училася сама, методом проб і помилок. Були й сльози, коли спочатку не виходило, але, каже, я ж не могла відступати назад, тож переробляла знову й знову, поки не виходив ідеальний на її погляд варіант (а в цьому плані вона, підкреслює, — перфекціоніст).

Чи є де взяти досвід та приклади роботи? «На жаль, практично ніхто з майстрів не ділиться своїми секретами виготовлення реквізиту і ростових ляльок, — розповіла жінка. — Тому доводиться по крупинках шукати інформацію, але в основному все виготовляється експериментальним шляхом, адже й реквізит, і ляльок замовляють кожен раз - різних. І у кожної ляльки свої особливості: зовсім різна форма для ведмедя або, наприклад, ростової ляльки людини. В інтернеті багато фото готових робіт інших майстрів з різних країн — є дуже смішні, а є роботи, які заворожили мене своєю красою. - І я розумію, наскільки це складна конструкція, скільки майстер витратив часу і сил на її виготовлення, і це дуже мотивує мене прагнути такого високого рівня».

Олеся твердить: у кожної людини є цікаве захоплення й хобі, але багато хто часто не розуміє, як їх можна застосувати, а десь же просто потрібно спробувати! Вірте, прагніть, випробовуйте, — може, саме ваші роботи стануть дуже затребувані і в них знайдуться свої поціновувачі та покупець, і ваше хобі перетвориться в улюблену роботу — ось девіз Олесі Нечай.

…У перший день літа пройшов Міжнародний День захисту дітей. Це неправильно, звичайно, згадувати про дітей лише в день їхнього захисту – адже про цих маленьких дивовижних людей варто пам’ятати щодня, вносячи в їхнє життя максимум уваги, радості й тепла — навіть, якщо і вам його колись, в дитинстві, не сповна дісталося.

І до чого я про дітей та їхнє законне спільне свято? А до того, що приносити радість та наповнюватись радістю від дітей самому — така цілорічна прекрасна місія у нашої героїні Олесі. «Працюючи організатором й проводячи дитячі свята, — розповіла вона, — я немов підзаряджалася дитячою енергією — це неймовірне почуття радості, коли ти бачиш захоплення дітей, їхні емоції, феєрверк веселощів, і мені цього так довго не вистачало. Але виготовлення реквізиту і ростових ляльок дає мені розуміння, що я знову приношу радість дітям, хай зараз не я особисто, але мої роботи! І коли мені пишуть замовники зі словами подяки, що «вашу ростову ляльку Зайчика Мі обіймали всі-всі діти, лізли до неї на руки та цілували, і велике спасибі за вашу роботу», — це дуже окрилює мене й мотивує: значить, я знову приношу радість і роблю життя дітей яскравішим!»

Щира вдячність, Олесю, тобі саме за це твоє окрилення, великих успіхів в усіх починаннях, — вони точно будуть.

Т.Бєлявцева.

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини