Війна забирає найкращих

Тетяна Логвіна 01.10.2022 у 15:06 186

Захищаючи Україну, 25 вересня  загинув зміївчанин, випускник Зміївського ліцею N 1  Євген Кіктенко. 1 жовтня Зміївська громада простилася зі своїм славним сином

Війна забирає найкращих

Фото - Тетяна Логвіна

 Женечка — так звали цього хлопця у колі друзів, бо дуже любили його, доброго, спокійного, сором’язливого.

Нелегка доля випала йому: рано осиротів — помер батько, а тоді і мама. Виховували хлопця та його старшу сестру Дашу дід і бабуся, які стали для Євгена справжньою опорою, а він для них — втіхою.

Від страшної хвороби  в муках померла бабуся Віра, якій відтяли одну, а потім і другу ногу. А через рік не стало й діда. Але знаючи, що він тепер сам має бути відповідальним за свою долю, Євген  вчився, працював, мріяв створити сім’ю... І тут війна! 

Народився Євген Кіктенко 5 грудня 1997 року в Змієві, закінчив 11 класів Зміївського ліцею №1 у 2013 році.

У мирному житті він був баристою, але в якийсь час вирішив змінити свою долю: два роки тому Євген був призваний до лав Збройних сил України.

Він був танкістом і мав уже дві ротації в зону проведення Операції об’єднаних сил. Його підрозділ перебував далеко від лінії розмежування, адже на той час українська сторона дотримувалася так званого режиму тиші. Але танкісти постійно вдосконалювали свої навички на полігонах у Донецькій та Луганській областях.

24 лютого 2022 року застало Євгена Кіктенка  і його побратимів за місцем проходження служби в складі 3-го танкового взводу 2-ї танкової роти окремої механізованої бригади імені Кошового отамана Івана Сірка.  

Під час звільнення Харківщини від російського агресора навідник танку Євген Кіктенко двічі зазнав бойових травм, оскільки, відступаючи, ворог щедро мінував шляхи можливого відходу. Двічі танк зміївчанина наїжджав на ворожі міни. Обидва рази машина витримувала, а от бійці отримували контузії.

Загину Євген Кіктенко біля населеного пункту Петропавлівка Куп’янського району, під час  виконання бойових завдань отримавши поранення, несумісне з життям.

У грудні нашому земляку мало б виповнитися тільки 25 років.

Попрощатися з Євгеном Кіктенком прийшли знайомі та незнайомі люди, вчителі ліцею, однокласники, друзі.

- Це — непоправна втрата для всього нашого міста, — зазначив Зміївський міський голова Павло Голодніков під час меморіальних заходів. Він висловив співчуття рідним Євгена та всім, хто знав цього такого молодого, але мужнього чоловіка.

- На жаль, війна забирає в нас — найкращих, а у ворога — найгірших, бо кращих в них просто немає, — крізь сльози говорить Марина Калантаєва, однокласниця Євгена.

Від імені ветеранів свої співчуття рідним висловив Богдан Кузнєцов, який теж втратив на цій війні найріднішу людину — брата. Але він наголосив, що не треба впадати у відчай, бо від цього стає ще гірше.

Відспівав воїна настоятель Свято-Миколаївського храму міста Змієва УПЦ протоієрей Василь. 

Євген Кіктенко загинув героєм, звільняючи рідну землю від ворога, який досі хоче знищити нашу ідентичність, всіх нас, знищити Україну. Він загинув, щоб ми жили.

Вічна пам'ять і вічна слава Герою!


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини