Олександр Олександрович Тимченко народився 18 лютого 1999 року у селі Чемужівка Зміївського району Харківської області.
Служив у складі 4-ї бригада оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука. З лютого по квітень 2020 року виконував службово-бойові завдання в зоні проведення ООС в районі Світлодарської дуги. Серед підлеглих молодший сержант Тимченко користувався авторитетом, оскільки володів неабиякими лідерськими якостями та був гідним прикладом для бійців.
23 лютого 2022 року у зв’язку із напруженою оперативною обстановкою напередодні широкомасштабного вторгнення військ РФ на територію України військовий оперативний резерв бригади було терміново передислоковано на Луганщину.
У ході широкомасштабного російського вторгнення, 26 лютого 2022 року, в районі населеного пункту Трьохізбенка під постійними масованими артилерійськими обстрілами з боку ворожих військ зайняв вогневу позицію, даючи змогу побратимам зі свого відділення вийти з району ураження. Олександр Тимченко гранатою підірвав ворожу БМП разом з піхотою. Гідно прийнявши бій, молодший сержант дав змогу побратимам відійти, а сам залишився та зазнав поранень, несумісних із життям.
Рідні, дружина Олександра не відразу дізналися про його загибель, мали надію, що він залишився живим і можливо знаходиться у лікарні Сєвєродонецька, але на жаль через деякий час отримали трагічну звістку, що Олександр загинув…
За мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, Указом Президента України № 167/2022 від 25 березня 2022 року молодшому сержанту Тимченку Олександру Олександровичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Указом Президента України від 28 лютого 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).