Він відчував, що його місце там, на фронті

Тетяна Логвіна 06.09.2022 у 14:20 224

6 вересня Зміїв простився з іще одним героєм — в останню путь  провели Владислава Шаповала, який помер в госпіталі від отриманого поранення

Він відчував, що його місце там, на фронті

Справжній патріот, який віддав своє  життя за Україну, її кращу долю, навіки залишиться в наших серцях.

Він був для кожного, хто знав Владислава, особливою людиною. Відкритий, добрий, чуйний.  Людина, про яку не можна сказати нічого поганого. Завжди йшов своєю дорогою, боронив нашу країну. Це варте поваги.

Владислав Юрійович Шаповал народився в Змієві 18 грудня 1991 року. Навчався в Зміївському ліцеї №1, завжди був душею компанії.

З самого дитинства мріяв пов’язати своє життя з військовою службою, а найулюбленішим предметом у школі був «Захист Вітчизни».

Після закінчення 11 класу у 2000 році був призваний на строкову службу.

У 2014 році Владислав пішов добровольцем захищати східні кордони України. Він відчував, що його місце там, на фронті.

Повномасштабне вторгнення застало Владислава Шаповала за місцем проходження служби. Він був командиром відділення 3-го протитанкового відділення протитанкового взводу Першого механізованого батальйону.

24 березня 2022 року в Харкові, в районі Рогані, Владислав отримав поранення в голову. Понад п’ять місяців лікарі боролися за життя воїна, але вони не всесильні. 4 вересня 2022 року він помер у київському шпиталі.

У нього залишилася маленька донечка.

Попрощатися з героєм, який мужньо боронив незалежність і територіальну цілісність України, прийшли рідні, друзі, вчителі, бойові побратими, вчителі ліцею, а також Зміївський міський голова Павло Голодніков.

Відспівав Владислава Шаповала настоятель Свято-Троїцького храму міста Змієва протоієрей Олександр Білозор.

Поховали героя на Зідьках.

Місцева поетеса Марина Зозуля написала вірша у пам'ять про Владислава Шаповала.

ГЕРОЮ – СЛАВА!

І знов невтішно плаче Зміївщина –

Пішов у вічність наш герой-юнак,

Скосила молоде життя війна.

Земля втрачає доблесного сина.

Він захищав звитяжно харків’ян,

Поранення отримав на Рогані,

З життя ти, Владиславе, йдеш зарано,

Та не забути нам твоє ім’я…

Бо кров’ю назавжди його вписав –

Героїв краю не стирає пам’ять,

Упевнено скажу слова ці Вам я:

Солдат – він захист і на небесах…

Герою – слава! Дощ не стримав сліз…

І вітер голосив на повні груди:

«Прощення, хлопче, ворогу не буде

На нескоримій харківській землі!

На серці нині в кожного печаль:

Втрачає Україна мужніх воїв.

Прийшли вклонитись всі тобі, Герою!

Ти – воля! Мужність! Гордість зміївчан!»


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини