Multistars 2022 крізь призму історій сім’ї Касьянових і Дар’ї Діханової

03.05.2022 у 20:33 93

Дар’я Діханова — вихованка Слобожанської легкоатлетичної школи, сьогодні — відома українська спорсменка. В матеріалі, який був опублікований на сторінці Федерації легкої атлетики України, розповідається про особливості початку цьогорічного "воєнного" сезону для нашої зірки спорту

Multistars 2022 крізь призму історій сім’ї Касьянових і Дар’ї Діханової

Традиційні міжнародні змагання з багатоборства Multistars, які 30 квітня – 1 травня відбулися в Гроссето, цього року для України були особливими. До їхньої організаційної команди ввійшла чемпіонка світу-2013 з семиборства Анна Касьянова, а участь у них взяла наша майбутня зірочка, харків’янка Дар’я Діханова. Але на відміну від попередніх років у кожної з них цього разу була своя історія, сповнена болем і думками про Україну та своїх рідних.

…В ніч з 24 на 25 лютого Анна Касьянова разом зі своєю чотирирічною донечкою Олександрою була вдома в Броварах. Її чоловік, бронзовий призер чемпіонату світу-2009, десятиборець, а нині старший тренер з багатоборства Олексій Касьянов саме повертався з Сум, де, тоді ще через загрозу війни, скасували проведення чемпіонату України з легкої атлетики в приміщенні.

Коли почалися вибухи, Анна вирішила залишатися вдома й чекати на Олексія. Їхня історія кохання відома чи не кожному, й тому так боляче було бачити пости в соціальних мережах про останні хвилини перед розлукою на невизначений термін на кордоні, куди, зрештою, Олексій відвіз Анну та їхню доньку, та привітання з Днем народження, який через вторгнення Росії в Україну довелося “святкувати” лише в режимі онлайн…

…У цей же час Дар’я Діханова залишалася в Харкові. Це місто, як і Бровари, потрапило під обстріли одним з перших. І одним з перших зазнавало настільки нещадного знищення не військових об’єктів, а саме цивільної інфраструктури. Більшість спортсменів і тренерів збірної, як і звичайних людей, у перші тижні переховувалися у сховищах, боячись навіть вийти з них, не кажучи про те, щоб рухатися далі. Зрештою, Дар’я впродовж місяця залишалася в місті, яке Росія нещадно знищувала…

…Олексій Касьянов, відвізши свою сім’ю до кордону, повернувся додому. Коли прийшло запрошення для Юлії Лобан щодо участі в чемпіонаті світу в приміщенні, він відвіз її в Луцьк, щоб вона мала хоча б кілька днів для тренувань перед змаганнями. Безумовно, підготуватися в Луцьку взимку й на початку весни було складно, але на той момент там принаймні було більш-менш безпечно. Юлія мала змогу для розминки й тишу, якої не було в Броварах. І вже звідти вирушала до Белграда.

Олексій Касьянов, як заступник голови Комітету атлетів ФЛАУ, взяв участь у зустрічі, яку в режимі онлайн для легкоатлетів з усього світу організувала Комісія атлетів Світової легкої атлетики. На ній обговорювали різні питання, але Олексій підняв таке важливе для нас – можливість для проживання й тренувань українських спортсменів. Вже в перші години він отримав пропозиції з різних куточків світу. Надходили вони навіть з Австралії! З частиною контактів Касьянов працював самостійно, частину передавав головним тренерам та керівництву ФЛАУ, які, в свою чергу, також залишалися на постійному зв’язку з міжнародними й національними федераціями різних країн. Цю роботу, з обох боків, не припиняють і досі…

 

***

“Спочатку ми були в друзів у Братиславі. Вони дуже тепло нас зустріли й зробили все для того, щоб ми з донькою почувалися, як удома. Згодом ще одні друзі через друзів вийшли на організаторів змагань Multistars і ті запросили мене до своєї команди, – пригадує Анна Касьянова. – Я відразу погодилася, адже це була можливість бути при справі й працювати, плюс нам допомагали на цей час з житлом”.

До початку змагань залишався місяць. Анна активно влилася в роботу, брала участь у пресконференціях та всіх заходах, які організовували. Вона була на них не лише амбасадоркою турніру, а й амбасадоркою та голосом України.

“Я також відвідувала школи, спілкувалася з дітками, запрошувала їх на змагання, заохочувала до занять спортом. Розповідала, як він мені допоміг, зокрема, в ситуації, коли почалася війна й ми були змушені залишати домівку та шукати безпечне місце, – продовжує Анна. – Під час проведення змагань, теж намагалася всіляко допомогти й бути корисною, спілкувалася зі спортсменами, допомагала вирішувати поточні питання”.

Проте оскільки пропозиція цієї роботи була лише на місяць, Касьянова мала думати про майбутнє й почала шукати варіанти, де могла б працювати, щоб надалі оплачувати квартиру для себе й доньки. Свого часу вона виступала за італійський клуб Assi Giglio Rosso. Цього року він святкував сторіччя, й на урочистий захід також запросили і її. Саме там Анні запропонували стати символом клубу та їхніх змагань, а також виділили певну суму коштів.

“Це було так цінно й приємно! Звісно ж, я захотіла їм віддячити й пообіцяла, що виступлю за них на змаганнях, – говорить Анна. – Але хотілося б не просто вдягнути форму, а гідно виступити, тому почала тренуватися знову.

Відверто кажучи, тренування допомогли дещо відволіктися. Я почала бодай якось відчувати себе людиною, адже коли приїхала, не було ні бажання, ні думок, ні часу щось робити для себе. Зараз все трішки стало на свої місця… Наскільки це можливо, коли в нашій рідній країні війна”.

Проте зараз Анна не лише сама тренується, а й допомагає в цьому іншим. Микола Халаїм, тренер Дар’ї Діханової і Альбіни Зайцевої, запитав про можливість тренувань для своїх учениць ближче до Анни Касьянової. На щастя, це питання вдалося вирішити, й уже впродовж більше трьох тижнів атлетки перебувають у Гроссето.

“Альбіна Зайцева неповнолітня й не могла самостійно виїхати за кордон, тому Льоша, отримавши дозвіл на виїзд, привіз їх обох машиною до Гроссето, – розповідає Анна. – Це дозволило й нам нарешті зустрітися та бодай кілька тижнів до змагань побути разом. Зараз мій коханий повернувся додому й наша сім’я, як і більшість сімей з України, залишається розділеною тисячами кілометрів…”

Доки Олексій був у Гроссето, здебільшого саме він займався тренуваннями Діханової і Зайцевої, проте й Анна доторкнулася до тренерської роботи. Особливо зараз, коли її чоловік поїхав. При цьому Микола Халаїм завжди залишається на зв’язку. За словами Анни, вона відчуває, що він поряд, адже щодня телефонує, запитує про Дар’ю й Альбіну й дуже хвилюється за те, щоб з його ученицями все було якомога краще.

Діханова вже навіть встигла відкрити міжнародний сезон, виступивши на змаганнях Multistars і з сумою 5269 очок посівши 17-те місце.

“Відверто кажучи, коли оранізатори мене запитали, чи Даша виступить на змаганнях, я спочатку відмовилася, – пригадує Анна. – Вона скільки часу не тренувалася, я не хотіла, щоб вона травмувалася. Та й моральний стан був, м’яко кажучи, не дуже хороший.

Але пройшов тиждень, потім другий. Дивлюся – у дівчат починають палати очі. І я запитала, чи хотіла б Даша зробити якийсь окремий вид. Зрештою, вирішили в тренувальному режимі пройтися по всіх семи. Звісно, не очікуючи високих результатів чи взагалі бодай чогось!

Я дуже рада, що Даша змогла зібратися з силами й дійти до кінця! Вона місяць була в Харкові. Й це в той час, коли його нещадно бомбили й бомблять зараз. Всі її думки залишилися там. Але вона змогла це зробити, і я дуже нею пишаюся”.

У травні у Діханової заплановані змагання в Греції. Не виключено, що участь у них візьме і юна Альбіна Зайцева. Обидві спортсменки й надалі залишаються з Касьяновою. З допомогою віцепрезидента італійської федерації Алфіо Джиомі їм уже вдалося знайти спортивний клуб – A.S.D. ACSI ITALIA ATLETICA, – за який вони виступатимуть, а це не лише можливість отримати певні кошти, а й можливість брати участь у змаганнях в Італії та відібратися для участі в офіційних міжнародних турнірах.

“З тих коштів, які ми з дівчатами отримаємо від наших клубів, зокрема, зможемо оплатити квартиру. Без них це було б неможливо, адже тут хороша база, проте досить дороге місто. Та й знайти житло без рекомендацій і гарантій, які орендодавцю надав Алфіо Джиомі, нам було тут нелегко”, – додає Анна.

 

Текст і фото - Федерація легкої атлетики України


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини