Осінні бійки їжаків влаштовуються не за самок, а за їжу. Слимаків і жуків їм іще вистачає, але в нашому дворі «кактусам на чотирьох лапках» подобається котяча каша з фаршем із проварених дрібних кісточок. Тут і вечері мало! Після 11.00 із сухої трави чується пирхання, навіть іноді кашель, ніби тварина вдавилася занадто цупким жуком. І ось він – обминув троянди і жоржини, пробігся повз кота на стільчику. Ось вона – улюблена каша.
Сидиш за якихось 20 сантиметрів від їжака, а той виїдає стежку в котячій каші. Причому спершу вибирає фарш, а вже потім і «гарнір» підходить.
Ввечері їжаків приходить кілька. По черзі. Кошеня не сприймають загрозою, а своїх родичів можуть і вкусити.
Кілька застережень
1. Якщо у вас собака, який живе в будці, залишає трішки своєї вечері доїсти пізніше, і знаєте, що на садибу навідується їжак, краще заберіть напівпорожню миску у вашого сторожа. Інакше можете почути вночі шалене гавкання, скавчання і якщо прийдете не одразу, то у необережного їжака, який спокусився кашею, це може бути остання в житті вечеря. Звичайний безпородний цуцик здатний ухопити звірятко за його білосірий пухнастий живіт і загризти.
2. Якщо у вас нападало листя в якийсь закуток між, наприклад, дерев’яним парканчиком і стіною сараю, обережно встромляйте у ту купу вила – під листям може вкластися спати їжак, особливо якщо над купою виступає покрівля сарая і вода стікатиме трохи далі, а не на листя. Ось так ми колись шукали, де б іще нагребти листя, щоб прикрити посаджений під зиму часник. Погребли з-під низенької огорожі листя. Зняли квіти, які відцвіли й похилилися. А під оцим усім скрутився їжачок. Поспішили його вкрити усім тим, щоб потривожена тварина не встала та не пішла никати подвір’ям, де вже ані комах, ані іншої поживи.
3. Якщо знаєте про колючого сусіда, а на вашій садибі прокладають труби каналізації чи риють якісь інші траншеї, не кидайте на ніч їх розкритими. Закрийте чим знайдеться, аби їжак не провалився. Потім будете його довго рятувати.
Їжак – хижак, мисливець. Але його присутність у теплі осінні дні додає хвилин спокою. Дивитися приємно не тільки на воду, якою пливе осінній листок, а й на їжака, який хоче наобідатися й навечерятися на довгу зиму.
Фото і відео Марії Чумак
Читайте також:
Хто вчить лебедів літати замість батьків
