Від піхотних позицій до неба: сержант 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» про бойовий шлях, технології та відповідальність за людей
Всi новини | | 305 | Автор: Тетяна Танчук за матеріалами Пресслужби Східного Харківського територіального управління

Фото: Пресслужба Східного Харківського територіального управління
Сержантський корпус - невіддільна складова сильної та боєздатної армії. Саме сержанти забезпечують зв’язок між командуванням та особовим складом, організовують роботу підрозділів, передають бойовий досвід і підтримують побратимів. Їхній авторитет ґрунтується на професіоналізмі, відповідальності та особистому прикладі, а найвища цінність у цій службі - довіра людей, за яких вони відповідають.
Сержант Шарік із 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» Національної гвардії України пройшов шлях від піхотинця, який тримав позиції на найгарячіших ділянках фронту, до оператора безпілотних авіаційних комплексів та інструктора з бойової підготовки. За його плечима - бойові виходи, поранення, опанування нових технологій і відповідальність за підлеглих. Сьогодні він передає власний досвід новому поколінню операторів БпЛА, розуміючи: від їхньої підготовки залежить ефективність виконання бойових завдань і життя побратимів.
До початку повномасштабного вторгнення його життя було зовсім іншим: IT-сфера, 3D-моделювання, цивільна робота. За плечима - строкова військова служба, однак події лютого 2022 року кардинально змінили звичний ритм життя. На початку повномасштабної війни Шарік приєднався до 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» Національної гвардії України.
Перші бойові завдання виконував як піхотинець. Спочатку був Південно-Слобожанський напрямок, згодом - Донеччина та Луганщина. Брав участь у Харківському контрнаступі, воював поблизу Балаклії, виконував завдання під час штурмових дій у районі населеного пункту Підлиман, неподалік Борової.
«Коли ми штурмували Підлиман, вдалося взяти багато противників в полон. Але після цього по наших позиціях почала активно працювати ворожа артилерія. Кілька днів перебували під сильними обстрілами. Це був досвід, який добре запам’ятався», - пригадує військовий.
Згодом підрозділ направили до Серебрянського лісництва поблизу Кремінної. Там гвардійці провели понад пів року, утримуючи позиції та відбиваючи численні атаки противника. Бої часто відбувалися на близькій відстані, а ситуація вимагала від кожного максимальної зосередженості та витримки.
«У Серебрянському лісництві було дуже гаряче. Противник постійно проводив штурмові дії, було багато піхотних зіткнень. Ми відбивали атаки, утримували позиції. Це був непростий період, який загартував кожного з нас», - розповідає Шарік.
Після ротації - Бахмутський напрямок, Кліщіївка. Саме там військовий отримав поранення. Під час виконання завдання він заводив групу суміжного підрозділу, коли по них було завдано удару протитанковим ракетним комплексом.
Досвід піхотинця дав Шаріку розуміння того, наскільки важливо бачити поле бою раніше за противника. Саме тому безпілотники поступово стали невіддільною частиною його військової діяльності.

Перший досвід роботи з розвідувальними БпЛА він отримав ще під час виконання завдань у Серебрянському лісництві. Тоді побратимам волонтери передали дрон Phantom. Перед одним із штурмів його підняли в повітря, щоб оглянути позиції противника.
«Ми побачили розташування ворога з повітря і змогли трохи змінити початковий план дій. Тоді я на практиці зрозумів, наскільки важливою є повітряна розвідка. Одне діло - коли піхотинець змушений підніматися над окопом із біноклем чи тепловізором, ризикуючи собою. І зовсім інше - коли необхідну інформацію можна отримати за допомогою дрона. Це насамперед питання збереження життя», - пояснює військовий.
Спочатку безпілотники почали використовувати безпосередньо в піхотних підрозділах для підвищення ефективності виконання завдань. З часом технології розвивалися, а разом із ними змінювалася і тактика ведення бойових дій.
«Усе дуже швидко змінюється. Якщо говорити про розвідувальні дрони, то спочатку це були DJI Mavic, потім з’явилися Autel, різні моделі Matrice. Постійно потрібно вчитися, опановувати нові системи. А FPV-дрони та важкі бомбери - це вже зовсім інший напрям роботи, який потребує окремої підготовки», - зазначає Шарік.

За його словами, сьогодні безпілотники стали важливим інструментом не лише для розвідки, а й для ураження противника. Під час виконання завдань на Дворічанському напрямку у 2025 році військовий працював із важкими ударними бомберами.
«Коли дрон виявляє противника і є можливість уразити його, піхотинцю, який перебуває на позиції, не потрібно виходити з укриття та наражати себе на небезпеку. На моїй позиції за пів року було понад 50 підтверджених уражень живої сили противника. Це результат спільної роботи операторів, розвідки та всіх, хто забезпечує виконання завдань», - розповідає гвардієць.
Водночас війна стає дедалі технологічнішою та жорсткішою. За словами військового, суттєво змінилася і так звана сіра зона.
«Якщо раніше до лінії бойового зіткнення можна було під'їхати на чотири кілометри, то зараз безпечна дистанція для пересування може становити 15–20 кілометрів. Дрони контролюють значно більшу територію. Тому постійно доводиться адаптуватися, шукати нові рішення та вдосконалювати свої навички», - говорить він.
У 2024 році Шарік став на посаду головного сержанта взводу БпЛА. У його підпорядкуванні перебували 27 військовослужбовців. Це був новий етап служби, де до професійних навичок оператора додалася відповідальність за людей, організацію роботи та боєздатність підрозділу.

«Моє головне завдання полягало в тому, щоб люди могли повноцінно виконувати свою роботу, розуміли поставлені завдання і знали, що є людина, яка за них відповідає. Ми разом облаштовували нові позиції, виїжджали на них, оцінювали умови роботи. Для мене дуже важливо, щоб кожен військовослужбовець відчував: він потрібен підрозділу, про нього пам’ятають і його не залишать самого у складній ситуації. Якщо людина отримає поранення, за нею прийдуть», - наголошує сержант.
Він переконаний: сержант - це не просто проміжна ланка між солдатами й офіцерами. Це людина, яка перебуває поруч із особовим складом, знає потреби підлеглих, розуміє обстановку та здатна підтримати рішенням і власним прикладом.
«У роботі сержанта є свої труднощі. Ми перебуваємо між солдатами та офіцерами, і часто доводиться комунікувати на різних рівнях, розуміючи потреби кожного. Але найважливіше - не просто ставити завдання, а самому бути частиною команди. Якщо підлеглі бачать, що ти виконуєш ту саму роботу, що й вони, не стоїш осторонь, а працюєш поруч, - виникає довіра. А саме на довірі тримається авторитет сержанта», - ділиться військовий.
Щодо мотивації особового складу, Шарік говорить просто і відверто: усі хочуть, щоб війна якнайшвидше закінчилася. Але поки триває боротьба, кожен має відповідально виконувати свою роботу та підтримувати побратимів.
Сьогодні сержант Шарік - інструктор із бойової підготовки. Він готує нових операторів безпілотних авіаційних комплексів, знайомить їх із різними типами БпЛА та навчає діяти в умовах сучасного поля бою.

«Зараз моє завдання - підготувати людей до роботи на передовій. Вони мають розуміти, як працюють різні типи БпЛА, як реагувати на появу FPV-дрона, розвідувального Mavic чи важкого бомбера. Важливо не просто навчити керувати технікою, а сформувати розуміння того, як діяти в реальних умовах, швидко оцінювати ситуацію та приймати рішення», - розповідає інструктор.
За його спостереженнями, молодшим людям зазвичай легше опановувати керування безпілотниками, однак вирішальними залишаються бажання навчатися, наполегливість і практика. Особливої підготовки потребує робота з FPV-дронами, де оператор має контролювати кожен рух.
«FPV - один із найскладніших напрямів для початкового навчання. Там оператор самостійно виконує всі рухи, тому потрібно розвивати координацію та реакцію. Але якщо людина добре опанує FPV, їй буде значно легше працювати з іншими типами безпілотників. Я сам працюю з різними системами, і переконався: навчання не припиняється ніколи», - зазначає Шарік.
До Дня сержанта він звертається насамперед до тих, хто щодня відповідає за особовий склад, організовує роботу підрозділів і веде побратимів за собою.
«Хочу побажати сержантам завжди вести людей за собою, а не просто вказувати їм шлях. Ми - важлива ланка, на якій тримається довіра військовослужбовців. На нас рівняються, за нами йдуть, тому маємо відповідати цьому рівню. Потрібно бути поруч зі своїми людьми, підтримувати їх і власним прикладом показувати, що таке відповідальність», - говорить гвардієць.

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз