Медаль «Захиснику України» отримав військовослужбовець та зміївський волонтер

Медаль «Захиснику України» отримав військовослужбовець та зміївський волонтер. Про це йдеться на офіційній сторінці у фейсбуці92 ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка.

Це перша відзнака Микити, солдата 92 ОШБр і він, безумовно, заслуговує не лише на цю заохочувальну нагороду Міністерства оборони України, адже дійсно зразково виконує військовий обов’язок та робить понад свої можливості для оборони рідної країни. Хоча ще два роки тому хлопець працював монолітником і не думав, що доведеться сидіти в окопі під ворожими обстрілами та «мінусувати» ворога.

Його робота на війні — розвідка та ураження окупантів з MАВІКа, однак те, що робить Микита, перебуваючи на позиціях, мало назвати виконанням бойового завдання. Отримавши від командування свого підрозділу пропозицію працювати на дроні, захисник охоче погодився, швидко опанував відповідну програму та безпілотник і вже через два тижні вийшов із «пташкою» на бойові.

На рахунку армійця десятки знищених та «підбитих» орків, а також їхня техніка. Робота, яка вимагає сконцентрованості, витримки і майстерності – усе це Микита напрацював із часом. Втім головне у цій справі все робити з головою, - говорить захисник. Та у цього хлопця не лише світла голова, але й велике серце, адже окрім основних функцій 23-річний козак робить й інші неймовірні речі, наприклад, рятує поранених побратимів з інших підрозділів. 

«Ми завжди бачимо обстановку, знаходимось десь за два-чотири кілометри від «нуля». Недалеко від нашого спостережного пункту проїжджала БМП з піхотою, по ній відпрацював ворожий СПГ (протитанковий гранатомет). Ми на MАВІКу саме повертались «додому» і побачили, як один з «пасажирів» витягує з цієї підбитої машини пораненого та кличе на допомогу. Я вирішив діяти. І хоч ймовірність повторних ударів ворога була, не зміг спокійно спостерігати — побіг. Ми притягнули хлопця до нашого бліндажа, він виявився механіком-водієм БМП, в нього була пошкоджена нога та до передпліччя відірвана рука, надали медичну допомогу, викликали евак, а потім ще близько години несли до точки. Це найважчий із трьох поранених, яких я рятував. Радий, що він живий. Скажу чесно, такі моменти – найскладніші на війні. Ризик, адреналін, бажання будь-що врятувати свого і гра з фортуною», — розповідає про один з випадкв військовослужбовець.

Ще один приклад величезного серця армійця – свідома підтримка піхоти. Завжди, коли Микита йде на бойовий вихід, він бере із собою воду у маленьких пляшках і, за потреби, а вона завжди є, скидає її хлопцям, оскільки знає, як важко їм доводиться «на нулі». Також «доставляє» небом ліки, заряджені батареї на рації і навіть був павербанк. За власної ініціативи захисник неодноразово залишався на позиції довше, ніж потрібно, щоб навчити новачків. Дев’ять діб – найтриваліший бойовий вихід, який запам’ятався оборонцю.

Микита також є волонтером зміївської громадської організації «Жменя добра».

«Микита допомагає нам, а ми — йому. Всі наші експериментальні дрони проходили через його руки в бойових умовах. Ми з ним стали одним цілим ядром», — так «Медіа-Зміїв» про бійця розповідає Руслан Удовін, голова ГО.

Аналізуючи роки повномасштабної війни, а хлопець став на захист країни у листопаді 2022-го, Микита говорить, що зараз на його рідній Харківщині дуже «спекотно». Навіть Бахмутський напрямок був не таким важким для нього. 30-40 КАБів на добу кидає противник у зоні відповідальності бригади, стираючи у пил будинки і життя. Але хлопці не здаються. Тримають стрій. Лише просять українців гуртуватися, допомагати, підтримувати один-одного і армію. «Країну потрібно зберегти, адже нам в ній жити. Все буде добре», - говорить Микита і продовжує відважно боронити рідну землю.